Доктор наук із Каховки, що знає мову Христа

Серед наших земляків, які, завдячуючи власним талантам, цілеспрямованості й працелюбству, стали відомими далеко за межами своєї малої батьківщини, хоч і живуть тепер від неї далеко, але залишаються її вірними синами, дуже приємно згадувати ім’я Дмитра Цоліна. І тому, що він – успішний науковець та викладач знаної в Україні й за кордоном Острозької академії, і завдяки його прекрасним людським якостям, а ще й через те, що Дмитро Васильович – син нашої чарівної колеги, ветерана «Каховської зорі», майстра Золотого пера, прекрасного журналіста Лідії Іванівни Цоліної. Адже, безумовно, матусин талант, ерудиція, любов до творчості не могли не вплинути на розвиток особистості Дмитра, як і любов до читання батька – Василя Федоровича. А вже навчання, постійна робота над собою, самоосвіта та відданість обраній справі (до речі, сфера його наукової специфікації є дуже рідкісною не тільки для України, а й у цілому світі – що називається, «штучний товар») наклали додатковий виграшний відбиток на цю неординарну особистість, якою ми, земляки, маємо дорожити і дійсно пишатися. Отже…

1990 року Дмитро закінчив Каховську середню школу №1, того ж року вступив до Херсонського державного педагогічного інституту на філологічний факультет за спеціальністю «українська мова та література в школі», який закінчив у 1995 р.
А вже у 1996-2002 роках дистанційно навчався в одному з університетів Сполученних Штатів Америки – Andrews University (Berrien Springs, USA) на факультеті теології (богослів’я), отримавши ступінь магістра теології.

У 2005-2009 роки працював над кандидатською дисертацією при Інституті Східних рукописів Російської академії наук. Дисертацію (цитування вже самої теми якої – «Трансформація літературних форм П’ятикнижжя в тарґумах (арамейських перекладах Старого Заповіту)» – сповнює благоговійним оціпенінням пересічного читача – прим. ред.), було захищено на Східному факультеті Санкт-петербурзького державного університету 26 лютого 2009 року за спеціальністю «Література народів Азії і Африки».

А далі – не менш захоплююча хронологія здобутків Д.Цоліна. 2012-2013 рр. – стипендіат фонду Ротшильда (грант на дослідницький проект «Техніка перекладу літературного тексту в добу Пізньої Античності»), проект здійснювався на департаменті Єврейської літератури Єврейського університету в Єрусалимі (Ізраїль), де він той рік мешкав разом з дружиною Наталією та двома донечками – Ганною й Мар’яною. 2013-2016 рр. – робота над докторською дисертацією при Інституті Сходознавства ім. А.Кримського (м. Київ); дисертацію було захищено 31 травня 2016 року за спеціальністю «Мови народів Азії, Африки та аборигенних народів Америки і Австралії», тема дисертації: «Синтаксичні основи поетичного дискурсу. На матеріалі юдейської літургійної поезії арамейською мовою ІІ-VIII століть». Тож тепер наш земляк – доктор філологічних наук!
З 2007 року Дмитро Васильович працює в Національному університеті «Острозька академія» (м. Острог, Рівненська обл.), є доцентом кафедри англійської філології та директором Центру юдаїки.

Дмитро Цолін – автор двох наукових книг: «Арамейский язык библейских текстов и Таргума Онкелоса» (видана в Черкасах у 2013 р., а зараз готується друге видання цього навчального посібника українською мовою у київському видавництві «Дух і Літера») та «Синтаксис поезії тарґумів. Монографія» (Острог: видавництво національного університету «Острозька академія», 2015 р.); журнальні публікації: англійською мовою  (дві статті у науковому часописі Aramaic Studies, Leiden: Brill, Netherlands; дві – в журналі Judaica Ukrainica, Київ), російською мовою (у часописах «Письменные памятники Востока», «Вестник Санкт-Петербургского государственного университета», «Иудаика и арамеистика» – усі свого часу видані в російському Петербурзі) та українською мовою (журнали «Сходознавство», «Східний світ» та ін.).

У коло наукових інтересів Д.Цоліна входять біблеїстика, семітська філологія (володіє давньоєврейською мовою, сучасним івритом, кількома діалектами арамейської, класичною грецькою та класичною сирійською мовами!), дискурсна лінгвістика, загальне мовознавство. Щодо, наприклад, давньоарамейської – мови Ісуса Христа, – варто лише зазначити, що Дмитро Цолін є поки що єдиним в Україні спеціалістом  з арамейської мови, але він  мріє про створення наукового осередку, де б вивчали цю  давню мову.

Тому Дмитро Васильович ніколи не скупиться ділитися своїми найсокровеннішими знаннями. Ось і цього липня він уже вкотре став одним із організаторів та викладачів «Міжнародної літньої школи з вивчення семітських мов», що проходила на базі Острозької Академії. Саме там доцент Дмитро Цолін і навчав арамейській мові студентів з різних куточків України та  країн близького й далекого зарубіжжя. До речі,  співорганізаторами Школи виступили  викладачі з Росії, які хотіли в такий спосіб  висловити свою підтримку Україні, й іноземні професори з Ізраїлю, Німеччини та США.
Знаючи природну скромність Дмитра Васильовича, який не любить хвалити себе сам, але й не бажаючи бути голослівною, я пропоную нашим читачам лише кілька фрагментів відгуків про цю літню школу, які з радістю розміщували її студенти у мережі Фейсбук:

Ігор Стасик, Луцьк:
«…Три тижні пролетіли, як одна мить. Дякую всім викладачам та організаторам, зокрема, Дмитру Цоліну за нові знання, знайомства та цікаво і корисно проведений час. Як і всі студенти, я залишився в захваті та дуже хотів би, щоб ця школа мала продовження у наступному році».
Ірина Кіцай, Львів: «Ось і завершився курс біблійної арамейської мови з організатором літньої школи, доктором наук і просто цікавою, щирою, доброю, уважною і духовно багатою людиною Дмитром Васильовичем Цоліним.

І це не просто красиві слова! В цьому мали можливість упевнитись усі бажаючі, адже, напевне, багатьох приємно здивувало тільки це, що вже на першому занятті Дмитро Васильович знав своїх учнів по іменах! Дмитре Васильовичу, ми дуже вдячні Вам за навчання і турботу!!! Нехай благословить Вас Господь повнотою благословінь для життя та корисної і плідної праці!!! Також, у Вашій особі, дякуємо Острозькій академії і всім організаторам, з якими ми не знайомі особисто!!!».
І ще багато-багато подяк від інших студентів та викладачів – і теж різними мовами…

Спілкуючись з Дмитром Васильовичем, ми не могли окремо не пригадати нашу спільну з ним першу «альма матер» (хоч так і казали в давнину лише про вищі навчальні заклади, але, зважаючи на те, що дала нам всім для життя наша рідна Каховська середня школа №1, маємо повне право вважати саме її тією першою матір’ю-годувальницею  – міцними знаннями, корисними навичками спілкування у соціумі, першими кроками до успішної соціалізації та вміння находити гарних наставників і друзів у цьому широкому світі). Отже, Дмитро Цолін – про вчителів і школу:
– …Почнемо з філологів, бо вони безпосередньо пов’язані із моєю нинішньою професією.

Згадую вчительку української мови та літератури Катерину (Казимиру) Тадеївну Коваленко (вчитель української мови та літератури), моя перша освіта пов’язана саме з її уроками. Дуже цікавими та інтелектуально цікавими були уроки російської та зарубіжної літератури у старших класах, які проводила Людмила Олексіївна Кисельова (моє пізніше захоплення теорією літератури – від неї). Завжди з теплотою згадую уроки французької мови Вячеслави Яківни Стичинської – мене захоплювала її досконала вимова, знання мови та розповіді про Францію – вона народилася там (хоча в якості основних робочих іноземних мов використовую англійську та іврит, знання з французької мені також знадобилися).

Не можу не згадати вчителів історії Несвітей Марію Миколаївну та Чернявську Валентину Матвіївну – суворих, проте ерудованих викладачів, що вміли зацікавити предметом. Особливо хотілося б відзначити вчителя, чия діяльність у школі виходила далеко за межі його предмета – Гриппу Олександра Олексійовича. Він був надзвичайно динамічною та харизматичною людиною – натхненником національно-патріотичного виховання, і просто вихователем, який умів  згуртувати навколо себе підлітків (непросте завдання).

Серед особливих спогадів – класні керівники: перша вчителька Ниркова Ніна Федорівна, класний керівник та вчителька математики Кононець Олена Павлівна, вчителька російської та зарубіжної літератури Дуденко Наталія Йосипівна. Гарна була молода вчителька географії – Гордієнко Наталія Яківна (тоді вона тільки починала свою вчительську кар’єру). Уроки фізики завжди були цікавими (не зважаючи на складність предмета), оскільки їх проводив талановитий педагог, людина з тонким почуттям гумору Менчук Борис Григорович (навіть коли він ставив «двійки», на нього неможливо було образитися – на щастя, мене все ж оминула нагода це відчути на собі). Також згадую як талановитого педагога вчительку біології Ружицьку Валентину Єгорівну. Вже в останній рік у нас був цікавий предмет, що мав підготувати нас до дорослого життя – «Етика і психологія сімейного життя», вела його Дроздовська Тамара Володимирівна – талановитий психолог і викладач. Цікаво було слухати.

…Звичайно, неможливо перелічити всіх, хто дав мені гарні знання і кому я щиро вдячний – скажімо так: «Дякую тобі, наша перша школо!».
Що мені найбільше запам’яталося? Часи перебудови (1985 -1990 роки). Видно було, що переосмислення минулого і сьогодення давалося вчителям нелегко, а ми ще не розуміли, що живемо на порозі епохальних змін. Але всі ми, учні й педагоги, йшли до цих змін. Ці зміни продовжуються й зараз. Тому бажаю рідній школі завжди рухатися уперед, змінюватися тільки на краще, процвітати і завжди мати привід пишатися своїми випускниками. А ми, у свою чергу, завжди пам’ятатимемо те найкраще, що дала нам наша рідна школа, наші близькі, наша мала батьківщина. Адже це – те коріння, той сік, що буде вічно насичувати наші душі й уми, що дає нам силу й енергію до нових пошуків і здобутків.

Спілкувалася Ірина СОШНІКОВА.

На фото: Д.Цолін зі своєю групою студентів, що вивчали біблійну арамейську мову на Міжнародній літній школі з семітської філології в Острозі 11-31 липня 2016 року.

Дякуємо за відгук!