Чи любимо ми своє місто?

Руїна в центрі міста

Пам’ятаю це місце ще з дитинства: магічне й принадливе… Там бували з батьками, мріяли скоріше підрости й ходити самим чи з друзями… Літній кінотеатр, звідки ввечері центром міста лунали діалоги й музика з фільмів, а вдень проходили дитячі свята з ляльковим театром, конкурсами та веселими самодіяльними піснями…
Тепер від колишнього вогнища “найважливішого з усіх мистецтв” під відкритим небом залишилися тільки напіврозвалені стіни, за якими така ж напівзруйнована сцена та справжнє запустіння… Мотлох, шприци, биті пляшки та ще багато чого, що й на вуста не лягає… Забагрянілий восени дикий плющ, який колись так красиво оповивав білесенькі стіни, тепер зірваний зі стіни, перетворившисьна такий же непотріб, що валяється тут під ногами…
А в душі все одно живе щемна надія, що оживуть іще тут голоси дітей і дорослих, що хтось таки відбудує сцену й лави, і ми матимемо змогу посидіти і послухати наші каховські оркестри, подивитися дитячі свята, проводити невеличкі фестивалі… Або ж тут буде встановлено ігровий майданчик, відродиться тир… Та скільки ж усього тут можна придумати!.. А натомість – все й далі розвалюється, марніє… Сумно…

Де сидітимуть закохані?

А на вихідних гуляла набережною… Останні теплі промені сонця та тихий лагідний плескіт води налаштовували на ліриччний настрій… Зупинилася біля найромантичнішого місця набережної – “лави закоханих”… А лави уже немає! Тільки камінь…(на фото)
Скажіть, що ми за люди такі??? Ми залюбки лаємо владу – місцеву, центральну, сусідів, чиновників, продавців у крамницях, і в той же час дозволяємо собі такі от неподобства?! Хтось проводить суботники, прибирає сміття, саджає дерева і квіти, прикрашає рідне місто ось такими лавами, всілякими ландшафтними витворами… А хтось – ламає дерева, топче квіти, викопує та продає їх на ринку, краде лави…
Якщо раніше душа співала: “Це – моє місто!”, то тепер все частіше душа волає: “І це – моє місто?”

Ірина СОШНІКОВА.

Щодо вищеназваних проблем ми звернулися за коментарем до міського голови. О.Карасевич зазначив: “Колишній літній кінотеатр на сьогодні знаходиться у комунальній власності. Як уже повідомлялося раніше, його планував придбати міськрайонний центр зайнятості. Та зараз стало відомо, що центр відмовився від попередньої ідеї і не вестиме тут будівництво. Для міського бюджету утримувати й модернізувати колишній літній кінотеатр є непомірно важким фінансовим тягарем. Тож питання про подальшу долю цього об’єкта буде найближчим часом розглядатись на сесії міської ради. Каховчани можуть звертатися зі своїми ідеями та пропозиціями. Щодо зниклої лави, то можу сказати одне: звичайно, ми поставимо на її місці нову. Міська влада, в черговий раз, звернулася по допомогу до приватного  підприємця  Б.Фортунатова, і він обіцяв безкоштовно встановити нову лаву. Проблема в іншому – до яких пір ми будемо просити спонсорів і меценатів відроджувати те, що нівечиться та розкрадається нашими ж громадянами?! Дійсно, що ж ми за люди такі і як же сильно треба не любити своє місто, щоб творити таке!”

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest