Василь Мелещенко – поет безмежного таврійського духу

Якщо б мене спитали: чи є видатні поети на Херсонщині? Я б відверто відповів: є такий поет, живе і працює серед нас. Він своєю громадянською позицією надихає нас, молодих, ще більш активно пропагувати рідну українську мову, а своїми творами для малят стверджує аксіому Великого Кобзаря: «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне».

Це його книги виходили такими величезними тиражами, що всім іншим поетам Херсонщини і не снилося. Це він – один з небагатьох поетів смаглявої Таврії, який мав радість побачити свої твори у читанці для другокласників соборної України або ж почути власні пісні на танцмайданчику чи зустріти власні книги на полицях бібліотек у найвіддаленіших куточках нашої неозорої Батьківщини. Відомий український літературознавець, доктор філологічних наук Ярослав Голобородько стверджує: «Його твори – це настроєві малюнки, у яких чітко й відверто виражено пафос життєдайної свідомості поета, це поезії широкого, безмежного таврійського духу, це ліричні вірші, пісні, сонети, у яких схвильовано й палко звучить мелодія проникливої любові до людини та життя».

Дійсно, Василь Мелещенко, який 12 лютого відзначив свій 70-річний ювілей, подарував шанувальникам української поезії чимало чуттєвих рядків, які вже стали класикою. Згадаймо хоча б таке: «Спасибі, друзі, що ви є. Спасибі, що ви будете. Піснями серце виграє, бо ви чуття в нім будите…» або ж: « Коли корчують сад старий, дідам своїм загляньте в вічі. В очах отих відбилась вічність… Коли корчують сад старий, побудьте в колі дітвори…» І в сучасному швидкоплинному урбанізованому світі ці рядки також звучать як афоризми. Василь Мелещенко – поет, просвітянин, який все своє свідоме життя дарує людям тепло, сповнене добром та радістю.

Народився Василь Михайлович Мелещенко 12 лютого 1947 року у селі Ольгівка Бериславського району Херсонської області в родині хліборобів. Вже у шестирічному віці він пізнав смак слави, коли на сцені сільського клубу він грав поводиря сліпого кобзаря та читав свій перший власний вірш. Аплодисменти та схвальні відгуки земляків відтоді він сприймає спокійно, як сигнал до розвитку творчого неспокою, до самовдосконалення. Вірші та оповідання, здається, він писав завжди:і тоді, коли навчався у Херсонському судномеханічному технікумі, і тоді, коли вчився на філологічному факультеті Херсонського державного педагогічного інституту, і коли служив у лавах Радянської армії, і коли працював електрозварювальником на Херсонському комбайновому заводі, і коли їздив на нараду молодих літераторів України, і коли одружився та поповнив родинне гніздов’я донечкою Оксаною. З 1976 року Василь Михайлович Мелещенко зарахований до лав Національної спілки письменників України. Він найперший на Херсонщині отримав обласну літературну премію імені Іллі Кулика й один з найперших на Херсонщині удостоєний найвищої нагороди Всеукраїнського товариства «Просвіта» – у 2005 році нагороджено медаллю «Будівничий України».

Він писав, пише і напевно ще довго писатиме неймовірно доброзичливі та високо чуттєві ліричні твори. Понад 45 років віддав улюбленій справі – тележурналістиці, проте і в ті часи, і тепер Василь Мелещенко не збивається манівцями з літературного шляху, а з роками випрацював свій власний поетичний стиль і збагатив українську літературу новими незашмуляними поетичними образами, за що і має заслужений авторитет серед майстрів красного письменства та визнання на державному рівні: Указом Президента України у 2002 році Василеві Михайловичу Мелещенку присвоєно високе звання «Заслужений працівник культури України». Книги його завжди користувалися неабияким попитом серед читацького загалу на теренах соборної України.

З-під пера майстра художнього слова вийшли друком книги для малят: «Перші кроки» (Київ, “Веселка”, 1973р.), «Прилетіли ластів’ята» (Київ, “Веселка”, 1975 р.), «Хліб від зайця» (Київ, “Веселка”,1976р.), «Жайвір» (Київ, “Веселка”,1980р.), «Наш канал» (Сімферополь,”Таврія”, 1981р.), «Капітан» (Херсон, “Чиста криниця”,1997 р.), «Мій малюнок» (Херсон, “Просвіта”, 2008 р.), а також поетичні збірки для дорослих: «Спасибі, друзі, що ви є» (Херсон: Просвіта,- 1994 р.), «Зустріч з юністю» (Херсон: Штрих, 2002 р.) та «Відкриття душі» (Херсон, “Просвіта”, 2013 р.). До речі, саме за книгу поезій «Відкриття душі», яка є першим томом із нової серії просвітянських видань «Поетична Херсонщина» Василь Михайлович  у 2016 році став лауреатом обласної літературної премії імені Миколи Куліша.

У Херсонській філії Видавничого центру «Просвіта» цими днями побачила світ ювілейна збірка вибраних поезій Василя Мелещенка «Шлях на весну», яка, сподіваюся, прислужиться не лише просвітянам та філологам соборної України, а й допоможе хліборобам-степовикам наснажитися на нові перемоги, на нові врожаї.

Дещиця книжок Василя Мелещенка з неймовірно великими тиражами (наприклад, перша книга «Перші кроки» вийшла друком у столичному видавництві «Веселка» тиражем в 68 тисяч екземплярів, а книга «Хліб від зайця» – в 130 тисяч екземплярів) і сьогодні виконує свою місію – виховує справжніх шанувальників українського слова, ревних захисників рідної української мови.

Олег ОЛЕКСЮК, голова Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнськоготовариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, поет, член НСПУ.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest