Подорож до Трускавця: мрії збуваються!

Уважний читач згадає безліч публікацій в “Каховській зорі” про започатковане побратимство міст Каховки та Трускавця, а тим, хто не в курсі, нагадаємо ще раз з чого все почалося.

У грудні минулого року в Каховській школі мистецтв відбулася знакова для нашого міста подія — підписання угоди про побратимство міст Каховка та Трускавець.

Першим кроком до зближення міст стала виставка сучасного українського мистецтва «Чорний квадрат Малевича. Україна. Світ», ініційована депутатом обласної ради, керівником фермерського господарства «Акант» Віктором Помазнюком. Саме йому належить ідея, яку він успішно втілив у життя, — познайомити каховчан з роботами художників Західної України.
Зав’язання побратимських стосунків між Каховкою та Трускавцем, налагодження постійних тісних контактів мало на меті пізнання історії, культури, особливостей суспільного життя, розвитку економіки, формування довіри, взаєморозуміння між громадами та обмін досвідом у сферах, що становлять взаємний інтерес. А ще — стерти усталені стереотипи про відмінність Західної та Південної України у нашого підростаючого покоління.

Тож не дивно, що за задумкою ініціатора і натхненника Віктора Помазнюка, першими проклали дорогу до Трускавця діти. Минулого тижня 36 восьмикласників Каховських шкіл, переможців конкурсу “Напишу листа трускавецькому другу” разом зі своїми настаниками, повернулись додому з поїздки. Наскільки відповідально та з ентузіазмом підійшли до зустрічі каховчан трускавецькі друзі, видно з чотириденної програми відвідин: зустріч делегації у Львові, сніданок у «Пузатій хаті», екскурсія по місту, виїзд до Трускавця з екскурсією, під час дороги екскурсія «Подорож у давню українську хату», майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки з народною майстринею Іриною Бердаль-Шевчик, гра «Дівчата проти хлопців», виготовлення декоративного панно «Україна єдина», екскурсія у фортецю Тустань, туристичні командні змагання, відвідання плавального басейну ДЮСК «Спортовець», квест історичними місцями Трускавця, екскурсії в музей Михайла Біласа, музей Історії міста-курорту, у повстанську криївку, до музею-садиби С. Бандери і музею-садиби І. Франка.
Наскільки вражаючими, захоплюючими, цікавими та пізнавальними стали відвідини Західної України для дітей, розповідають редакції самі учасники подорожі. Тож слово їм.

Анастасія БУРЯК:
— Поїздка до Трускавця не залишила байдужими членів нашої делегації. Це найчудовіші спогади про дні, проведені у колі наших трускавецьких друзів-побратимів, які опікувались нами протягом чотирьох днів перебування у їхньому місті та під час екскурсій.
Більше всього мене вразила щирість, відкритість та люб’язність наших нових друзів. Їхня гостинність була безмежна.
Програма перебування нашої групи в Трускавці була добре спланована та продумана. Цікавими для нас стали екскурсії до музею Івана Франка та садиби Степана Бандери (на фото внизу), але найдивовижнішим місцем є історичний заповідник “Тустань”, скала Довбуша, скала–фортеця. Це місце вражає.
Від щирого серця хочеться подякувати ініціаторам цієї чудової ідеї здружити та об’єднати дітей наших міст-побратимів.

Заряна ЗЕЛЕНЯНСЬКА:
— У нашому маленькому місті рідко проходять конкурси з серйозними призами. Почувши про конкурс «Напишу листа трускавецькому другу» я загорілася цією ідеєю: написати листа, познайомитись з однолітками іншого міста і, якщо пощастить, поїхати у Трускавець. Була щиро здивована, дізнавшись, що є однією з переможців.

Під час зборів з батьками, організаторами і вихователями, які мали нас супроводжувати, з дітей-переможців упізнала багато давно знайомих, друзів.
Коли настав довгоочікуваний день від’їзду, трішки хвилювалася, але, на щастя, все пройшло дуже добре. У потязі всі ми познайомились, було дуже легко знайти спільні теми для мови, бо одного віку.
Подорож почалася з міста Лева. Мені неймовірно сподобалось це місто: старовинне, гарне, могутнє, повне легенд та історій.
Трускавець зустрів нас дискотекою і цікавим шоу «Хто зверху», у якому я взяла участь; привітними людьми і смачною їжею у місцевому кафе «Династія».

Восьмикласників Каховки поселили у спортивній школі «Спортовець» з прекрасним басейном і чудовими меблями у кімнатах. Організатори дуже добре поставились до програми, отже ми ніколи не сумували і кожного дня пізнавали багато нового.
Мені дуже сподобалась історична пам‘ятка «Тустань», дім-музей Івана Франка, садиба Степана Бандери, “Українська хата” (на фото вгорі). Найбільше мені запам‘ятався квест по Трускавцю, який нам провели наші друзі-трускавчани, розповідаючи про місцеві історичні пам‘ятки, природні джерела води «Нафтуся» та «Юзя», пам‘ятники.
Цей конкурс заохотив мене більше дізнаватись про свій край, бути більш відкритою та брати участь у конкурсах. Всіх нинішніх семикласників Каховки закликаю брати участь у цьому конкурсі наступного навчального року.

Анастасія КОВТУН:
— Коли у школі проходив конкурс «Напишу листа трускавецькому другу», я не сприйняла це серйозно. Взяла участь і забула про лист. Але як була здивована, коли 7 квітня мені зателефонували і сказали, що я одна із переможців. А коли побачила список усіх, хто поїде у Трускавець, то зрозуміла, що це однозначно буде щось неймовірне. Після зборів, на яких розповіли про всю програму, почали з однокласниками рахувати дні до від‘їзду. І ось цей день настав. Усі діти з батьками зустрілися біля автобуса, повантажилися й поїхали.
Вже з самого початку все було чудово організовано, зручно й файно — супроводжуючі вчителі піклувалися про нас і, до того ж, усі види транспорту, на яких ми подорожували, були комфортними.

Окрім того, після приїзду у Трускавець нас дуже смачно нагодували у «Династії» (і не тільки після приїзду, а й увесь час; порції вражали своїми розмірами).
Цікавими були екскурсії, особливо запам‘яталася поїздка до садиби Івана Франка й до Тустані. Багато нового я дізналася й розповім по приїзді в Каховку друзям, а можливо й вчителям.

Ще хочу розказати про нових друзів. Ця поїздка дала мені змогу познайомитися з прекрасними людьми, яких я вже можу назвати своїми друзями. Люди, яких ми там зустрічали, дуже привітні, добрі і щирі. Майже з усіма ми переписуємося і спілкуємося з ними по телефону.
Крутим був день, коли нас поділили по групах: 5 дітей каховських і 5 трускавецьких, і ми проходили квест по місту. Дуже зблизилися після дискотеки, яка, до речі, вразила, бо у нас таке відбувається рідко. Гарною ідеєю був басейн. І дуже сподобалося, що ми вечорами мали змогу з усіма краще познайомитися. Розповідаючи різні історії, ділитися досвідом і просто проводити час разом.
Ми спробували воду «Нафтуся» і навіть привезли пляшку додому.
Велика подяка Олександру Захаровичу, який завжди всіх підтримував; Валентині Іванівні, Тетяні Павлівні, Анжелі Едуардівні, Наталії Олександрівні, які весь час були поруч і допомагали в будь-якій ситуації.

Щира подяка усім організаторам з Трускавця; і окреме дякую Віктору Анатолійовичу за можливість побачити інше місто, інших людей, нові цікаві історичні пам‘ятки.

Коли прощалися, не обійшлося без сліз. Дуже хочеться повернутися назад й пережити все по-новому. З нетерпінням чекаємо зустрічі з трускавецькими школярами у Каховці.
Тепер хочу брати участь у всіх конкурсах, бо знаю, що призи-поїздки були реальними і залишаться у пам‘яті назавжди. І ще, до речі, всі спілкувалися українською мовою, що дало змогу попрактикувати і підтягнути рідну мову.

Любов Антоненко:
— Трускавець місто-загадка. Прогулюючись його вулицями, я побачила, як старовинні дерев’яні будівлі, так і новесенькі сучасні. Тут не може не сподобатись. Усе, що ти побачиш навколо: гори, джерельця, готелі, яких там дуже багато, — просто залишається у пам’яті. Ти стаєш частинкою цього міста. Ця поїздка мені дуже сподобалась, а особливо Львів. Його не можна описати на папері, це потрібно бачити своїми очима. Стара частина міста і нова дуже відрізняються, але по-своєму гарні. За чотири дні я побачила і відчула стільки, що вистачить на все життя. І хотіла б подякувати організаторам цієї поїздки, які дали нам шанс побачити більше і обмінятися думками з трускавецькими дітьми. Велике вам спасибі!

Влад Мовчан:
— Ця подорож мені дуже сподобалася. У Львові нас зустрічали чотири представники з Трускавця. Вони були привітні і щирі. У самому місті ми жили у гарній спортивній школі «Спортовець». Харчувалися у файному закладі «Династія». Їжа була пречудова. Ввечері нам влаштували гарну дискотеку.
Коли ми їздили на екскурсії, трускавчани завжди супроводжували нас. Коли від’їжали з Трускавця багато друзів прийшли попрощатися, на очах деяких із них були сльозі. Всім було сумно.
Поїздка в Трускавець мені дуже сподобалася і я вже чекаю, коли трускавчани приїдуть до нас.

Андрій Таранішин:
— Мене вразило те, що у Трускавці майже нема безпритульних тварин, а ті, яких мені вдалося побачити, були з бірками у вухах. Захопила архітектура. Що не хата — то новобудова, я бачив лише кілька старих радянських будівель. Планування міста та розташування у ньому об’єктів чудове. — Трускавцем хочеться гуляти не спиняючись.
Екскурсії були дуже цікавими та мені особисто найбільше сподобалась подорож до садиби Степана Бандери. Я захоплююся цією історичною особистістю, тож було цікаво послухати про нього та його діяльність. Загалом ця мандрівка була класною і я хочу повернутися в це місто якомога швидше.

Євген БОЙКО:
— Трускавець — красиве місто, дуже зелене. Тут багато віруючих людей. Дуже привітні та гостинні жителі міста приготували нам теплий прийом. Бо діти на Сході та на Півдні України — однакові, однаково полюбляють веселі заходи.
Із деяких ділянок міста відкривається дуже красива панорама, наприклад із залишків стародавньої фортеці Тустань. Мене дуже вразила подорож до Нагуєвичів. Там, на батьківщині славетного українського письменника Івана Яковича Франка, я дізнався те, про що на уроках з української літератури нам не розповідали, а саме із біографії та із суспільно-політичної діяльності цієї видатної людини.

Також був у захваті від екскурсії по будинку-садибі Степана Андрійовича Бандери, який більшу частину свого життя присвятив боротьбі за незалежність нашої рідної держави України. Я дізнався дуже багато про цю людину та взагалі про його родину, в якій було семеро (восьма дочка Мирослава незадовго від народження померла) дітей, більшість з яких загинула за незалежність України. Також я побував на славетній батьківщині свого роду. Батьківщині, де багато дізнався про одну з трьох етнічних груп, які проживають у наших українських Карпатах.
Загалом ця подорож справила на мене незабутнє враження. Я дізнався багато корисної інформації для себе із різних галузей. А головне це те, що Україна єдина.

Аліна Суботіна:
— Я ніколи не думала, що зможу виграти на конкурсі такого масштабу. Але коли мені подзвонили і повідомили про те, що я їду у Трускавець, була дуже рада і шокована. Незважаючи на те, що подорож потягом тривала менше 19 годин, ми, восьмикласники Каховки, встигли добре здружитись.
Трускавець перевершив всі мої очікування. Мене дуже вразили краєвиди цього міста. Трускавчани зустрічали нас гостинно і привітно. А ввечері нам влаштували дуже круту дискотеку, на яку зібрались діти з усіх шкіл Трускавця, тому натовп був великий. Кожного дня нам влаштовували цікаві екскурсії по Західній Україні. Я побувала у садибі Івана Франка та у музеї, присвяченому його життю і творчості. Також захоплюючими були відвідини музею Степана Бандери. Найбільше мене вразила козацька фортеця Тустань. Я була здивована тим, як на скелях можна побудувати таку надійну

оборонну систему.
Подорож була просто неймовірною. Всі люди дуже привітні, я знайшла багато нових друзів серед дітей з Трускавця. Сподіваюсь, що цей конкурс — «Напиши листа трускавецькому другу» буде проводитись і надалі. Це чудова подія, яка запам’ятається мені на все життя.

Мине зовсім небагато часу й на гостини до Каховки приїдуть друзі з Трускавця. І дуже хочеться, щоб вони були не менш вражені красою Таврійського краю, щоб програма відвідин стала для них і цікавою, і пізнавальною, а теплий прийом каховчан зігрів їхні серця.
Маю надію, що наступного року у конкурсі “Напишу листа трускавецькому другу” візьмуть участь восьмикласники усіх без винятку каховських шкіл. Наші діти варті побувати в іншій частині нашої країни, і повинні мати друзів-ровесників не тільки в своєму рідному місті. Тож, шановні директори шкіл, педагоги і батьки, — подаруйте їм таку можливість.

Адже це ваш святий обов’язок довести дітям, що Україна єдина і неподільна, що на Заході і Сході, Півдні і Півночі живуть дружелюбні люди на своїй рідній Богом даній землі. Іншої Батьківщини в нас немає. Шкода, що за усі 25 років незалежності країни питанню єдності українців не було приділено достатньо уваги, не виховувалося почуття патріотизму та гордості за своє коріння, не в пріоритеті була й наша мова. Якби ось такі подорожі стали частиною шкільної освітньої програми, якби діти мали змогу бачити і брати участь, хай навіть і по декілька днів, у житті іншого, відмінного від рідного міста, спілкуватися з ровесниками інших куточків країни, то не довелося б нашій владі вкладати мільярди у обороноздатність. Найвигідніше капіталовкладення — в дітей.

Жанна КИСЕЛЬОВА.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest