Коронований словом…

15 червня у колонній залі Київської державної адміністрації пройшла церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова‑2017». Три дипломи та перше місце у номінації «Романи» отримав наш земляк Віктор Михайлов.
Міжнародний літературний конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей заснований у 1999 році Тетяною та Юрієм Лагушами (спільний проект з телеканалом «1+1») як конкурс романів та кіносценаріїв. Метою цього конкурсу є підтримка новітньої української літератури, пошук нових імен,видання найкращих творів, підтримка та стимулювання сучасного літературного процесу.

Особливістю конкурсу є те, що автори подають свої твори, які ще ніде не друкувалися, анонімно, тобто журі до оголошення переможців не знає прізвищ літераторів. Учасниками можуть стати як молоді письменники, так і визнані митці. Роботи повинні бути написані українською мовою.
Конкурс існує вже 17 років, наполегливо працює для процвітання сучасної української літератури. І саме цього року наважився показати широкому загалу один із своїх романів Віктор Михайлов — ерудована, освічена, досить неординарна особистість.

«Усі ми родом з дитинства», — сказав колись А. Екзюпері. Це так і є… Книжки, читані в дитинстві, надовго залишаються в пам’яті, і мабуть, ні для кого не секрет, який вплив вони мають на формування людини. Саме любов до читання відіграла важливу роль у становленні Віктора.
Перечитав усі доступні історичні книги, передивився історичні фільми. Дитяча пристрасть переросла у справжнє захоплення, справжню любов. Без книги він не уявляє свого життя і тепер.

Народився, здобував освіту Віктор у Херсоні. Не завжди життя було до нього привітним, були досить нелегкі моменти, але він повставав, наче фенікс із попелу, і йшов далі, високо підвівши голову. Так у 2008 році, щоб не занепасти духом (це був складний період у його житті), Віктор починає писати свій перший роман «Спарта». Митець майже рік не виходить з дому, весь віддається роботі… Потім був ще роман «Палач», який почав писати у Києві, а закінчив уже в Каховці (так склалося, що Віктор став жителем нашого міста). Всього у своєму творчому доробку має 10 романів.

— Звідки беруться сюжети, ідеї?
— По-різному буває, — розповідає Віктор, — наприклад, одного разу довелося побувати в степу у жахливу холоднечу, сніг, мороз. З’явилося питання: як люди могли виживати, воювати за таких умов? І ось вже уява малює середньовіччя, дике поле, поодинокий воїн ледве бреде безлюдним степом.
Уяву майстра не можна зупинити.Знову пошукова робота, вивчення історичних джерел, дослідження.
І як результат — новий гостросюжетний історичний роман «Останній бій Урус-Шайтана». Цікаво, що людина з вищою технічною освітою, так добре обізнана з літературознавством. Митець поєднує у творі історичну правду з художньою, історичний факт з художнім вимислом, справжні історичні особи з особами вигаданими. За всіма правилами жанру історичний роман закінчується великою битвою, яка, за словами автора, вийшла досить вдалою, яскравою.

Саме роман «Останній бій Урус-Шайтана» було представлено на суд журі «Коронації слова». І не даремно це літературне свято називають «українським літературним Оскаром». На Віктора нагороди «посипалися» зорепадом…
Вперше на конкурсі саме наш земляк отримав спеціальний диплом «За знання культури, побуту мусульманського світу та їх правдивий виклад». Нагороду вручав особисто представник ісламського центру шейх Саід Ізмагілов.(Разом з дипломом Віктор отримав у подарунок Великий Коран).
— Було дуже приємно почути, що мої знання кримськотатарських та мусульманських звичаїв вразили шейха. Дійсно, на їх вивчення я витратив цілий рік, але без цих знань не було б роману. Тут усе виважено, перевірено. Пишучи, я спирався на праці істориків, перечитав багато історичних першоджерел, — розповідає письменник.

«Останній бій Урус-Шайтана» — історико-пригодницький роман, події якого відбуваються в кінці XVII ст., події досить напружені, динамічні. Саме тому, мабуть, і отримав свою другу нагороду — спеціальну премію та диплом від Андрія Кокотюхи «ЗОЛОТИЙ ПІСТОЛЬ» за найкращий гостросюжетний роман.

Після двох нагород чекати ще якоїсь відзнаки — вже нереально, але… Ще одна, власне, головна нагорода — перша премія у номінації «Романи».
Чудес не буває. Нагороди здобуті багаторічною кропіткою працею, безсонними ночами.

— Як Вам працювалося над романом? Що відчуваєте зараз? Що хвилює? Чим переймаєтесь?
— Щоб написати сторінку роману я опрацював, мабуть, 1000 сторінок додаткової літератури. І це не означає, що вся інформація мені згодилася, але це треба було для того, щоб не помилитися, щоб бути впевненим у достовірності фактів, щоб створити відповідну атмосферу… Можу впевнено сказати — мені не соромно за те, що пропоную читачам. Моя книга має досить високий історичний та літературний рівень (і це підтверджують отримані нагороди).

А що хвилює? Зараз книга стала предметом розкоші. Колись ми були найбільш читаючою країною, але це у далекому минулому. Молоде покоління спроможне прийняти країну, щось зробити для неї. Майбутнє в України є, але їм треба допомогти, направити…
Багато подій історії України мало висвітлені або висвітлені однобоко. Часто історію викладають так, як вигідно на даний момент. Так не повинно бути. Тому я пишу саме історичні романи і докладаю максимально зусиль, щоб описані події були достовірними, правдивими.

— Маємо надію, що літературні кола серйозно зацікавилися Вашою творчістю, і скоро читач матиме можливість зануритися в захоплюючі пригоди ваших героїв. Щоб Ви побажали собі та нашим читачам?
— Хочу побажати, щоб на полицях кожної шкільної бібліотеки з’явився хоча б один примірник книги, щоб бійці АТО мали можливість її перечитати. Щоб Міністерство культури, нарешті, зацікавилося популяризацією нашої історії.
Письменник — це очі, думки та совість суспільства. Саме таким і є наш скромний герой — Віктор Михайлов. І перемога у конкурсі, на якому було представлено близько 20 тисяч творів, у тому числі — 5 тисяч романів, це — закономірність! До цієї перемоги майстер слова йшов довгі роки… Вже вкотре з гордістю визнаємо: Херсонщина – скарбниця талантів!

Олена Яхно.
* Довідка: Андрій Кокотюха — відомий український письменник, журналіст.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest