Керманичі «з витримкою»

На жаль, тим, хто обіцяє «жити по-новому», багато у чому сприяють керманичі «з витримкою»…

Ще у квітні 2011 року нинішній голова Каховської РДА Валерій Салтиков придбав у місті по вул.Ентузіастів комунальне майно – земельну ділянку площею 0,3223 га за 369 710 грн. За угодою покупець мав сплатити половину вартості майна протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення договору (до 29.05.2011р.), а решту суми – з розстрочкою платежу на 5 років щоквартальними платежами до 25 числа останнього місяця кварталу, з урахуванням індексу інфляції.

Але якось воно так вийшло, що В.Салтиков почав «забувати» про свої договірні зобов’язання одразу ж – з необхідних до сплати до кінця травня 2011р. 184 855 грн. сплатив лише 100 000грн., та й то тільки в липні 2011р. І в подальшому кошти надходили до міської казни абияк і в строки, які сам собі визначив пан Салтиков, з затримкою платежів навіть понад півроку. А індекс інфляції та пеню і зовсім не брав до уваги…

І лише у квітні 2016 року заступник міського голови І.Орєхов (який, до речі, на цій посаді безперервно протягом останніх 7 років і, згідно з розподілом обов’язків, має здійснювати контроль за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету) доповів меру, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою В.Салтиковим щоквартальних сум, згідно з умовами договору, йому була нарахована пеня у розмірі 142 039,21грн.(!)

Ось і виходить, що В.Салтиков (і вже будучи «кришталево чистим» головою РДА) зовсім не поспішав своєчасно сплачувати кошти до бюджету Каховки, а працівник виконкому міськради якось так довгенько – 5 років – забував контролювати дотримання головою РДА зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету.

З порушенням строків виконання умов договору, та все ж пан Салтиков сплатив кошти до бюджету міста. Але, багаторічне та несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, зменшило в десяток разів  суму, що надійшла до бюджету, в порівнянні з розміром розрахованої пені включно з індексом інфляції.

Та хіба ж то один такий випадок?

Аналогічна ситуація склалася з продажем міською радою у листопаді 2012 року підприємцю С. земельної ділянки площею 0,3363 га по вул. Мелітопольська. Ціна продажу становила 211 091,38 грн. За умовами угоди покупець також мав сплатити 50% від ціни продажу протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору, а решту суми – з розстрочкою на 3 роки з щоквартальним погашенням рівними частками (по 8 795,48 грн.) до 25 числа останнього місяця кварталу, з урахуванням індексу інфляції.

І у цьому випадку безконтрольність й бездіяльність з боку посадовця виконкому міськради та безвідповідальність покупця призвели до несвоєчасної сплати встановлених щоквартальних сум, внесення коштів без врахування індексу інфляції.

І знов-таки, лише у квітні 2016 року заступник міського голови І.Орєхов повідомив мера про неналежне виконання покупцем своїх обов’язків за договором і нарахування пені у сумі 29541,11 грн.

Всі ці роки інфляція зростала, кошти обезцінювалися. До речі, за офіційними даними Нацбанку України у квітні 2011 року курс гривні до долара США становив 7, 97, у листопаді 2012 року – 7,99, а у квітні 2016 року 1 долар дорівнював 25,33 грн. Різниця разюча – чи не так?

Ви можете запитати: а чому міськрада своєчасно не звернулася до суду? Адже існує поняття «Строк позовної давності», відлік якого починається з часу, коли покупець вперше допустив прострочення у виплатах за договором… Та з невідомих причин заступник міського голови довго «закривав очі» на неналежне виконання покупцями майна громади своїх обов’язків за договором. І станом на червень 2016р., враховуючи ті ж строки позовної давності, з В.Салтикова можна було б стягнути лишень трохи більше 14 000 грн.(а доповідав І.Орєхов про борг у сумі 142 039,21 грн.), а з іншого покупця – усього трохи більше 2 000 грн.(борг, про який доповідав І.Орєхов, становив 29 541,11 грн.). Різницю цих сум «з’їв» строк позовної давності…

Агов! Люди! Хто може собі дозволити так байдуже ставитися до втрати такої суми грошей?

Та це, на жаль, непоодинокі випадки бездіяльності та дій заступника міського голови І.Орєхова і керованих ним відділів: продаж з порушеннями норм чинного законодавства і за безцінь сумнозвісних казарм в східній частині міста (при фактичній вартості в 1 497 400 грн. майно продано за 30 146 грн.); 64,2 кв.м частини приміщення І-го поверху готелю «Таврія» (продано за 127 460,30 грн., що на той час становило вартість двокімнатної квартири не у найкращому стані), а також семирічна епопея з комплексом будівель та споруд Парку культури і відпочинку на Свєтлово (при тому, що за умовами первинного договору, до 1 травня 2009 р. мали розпочати роботу 5 атракціонів, до березня 2010р. в об’єкт мало бути інвестовано 500 000грн., а згідно з внесеними до договору змінами остаточно парк мав зафункціонувати у повному обсязі 4 березня 2015р.).

Втрати бюджету чомусь нікого не цікавлять і своєчасність виконання зобов’язань також, контроль за надходженнями бюджету часто відсутній взагалі. Хоча Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що шкода, заподіяна в результаті бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Та чи хтось ставив питання про відшкодування завданої міському бюджету шкоди?

Тут можна було б звинувачувати «попєрєдніків». Але що ж змінилося сьогодні? І чомусь же меру прийшла ідея запропонувати І.Орєхова на посаду заступника міського голови, а іншим – підтримати його кандидатуру?

Наразі готується продаж готелю «Таврія». Як думаєте – з таким «вмінням» продавати комунальне майно за безцінь за яку суму з молотка, піде будівля «Таврії»? До того ж, кажуть, що купівлею готелю дуже зацікавився один з депутатів міськради, особа, досить наближена до мера. Так що «здібності» І.Орєхова і новій владі до вподоби.

Олександр Бойко, депутат Каховської районної ради.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest