Олександр Бойко: “Діти – то майбутнє країни, яке ми маємо гідно плекати вже сьогодні”

Знаю абсолютно: діти – то найбільше щастя в житті, то істина любов і нескінченна ніжність, батьківська радість та гордість. Але і дуже вагома та серйозна відповідальність – як і що ми можемо дати дитині, як підтримати, якою людиною виховати. Діти мають бути щасливими незалежно від того, чи у повноцінній сім’ї виховуються, рідні чи прийомні батьки опікуються ними. Щасливе майбутнє має бути у всіх. Тому і нам, дорослим, треба вчитись бути гідними батьками та вихователями, аби виросло справжнє і достойне покоління.

Для мене як людини, батька, депутата місцевої ради захист прав дітей, а особливо дітей-сиріт, усиновлених дітей, дітей з групи ризику тощо, завжди був серед найголовніших пріоритетів. У цьому напрямку протягом декількох років я брав участь у проведенні низки заходів. Та, на жаль, найчастіше діяв ситуативно. Але маю чітке переконання, що успіх будь-якої справи залежить від стабільності та системності в діяльності, наявності плану конкретних дій, а тоді й результат буде більш вагомим та значущим. Не знаю, чи буду надалі залишатись в політиці, але чітко визначився – опікуватимусь проблемами захисту прав дітей обов’язково.

І, дякувати Богу, мене життя звело з однодумцями, які власними справами доводять, що кропітка робота на ниві захисту дітей має свої позитивні результати й вплив на подальшу достойну долю маленьких громадян країни.
Ще в серпні 2015 року в Херсоні відкрито Центр розвитку сім’ї і батьківства. За рахунок коштів благодійного фонду «Мій дім» протягом року на місці колись занедбаної будівлі дитячого садочка збудовано сучасний комплекс для проживання, навчання, проведення вільного часу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також випускників інтернатів, які мають можливість адаптуватись до дорослого життя і навчитись жити в соціумі. На базі навчальних класів Центру батьків та прийомних батьків залучають до тренінгів, семінарів, під час яких вони збагачують свої батьківські та виховательські знання.

На початку жовтня цього року я разом з Оленою Сушко, яка є досвідченим та компетентним у місті спеціалістом з питань надання соціальних послуг у сфері захисту прав дітей, та Віктором Семененком, співробітником редакції газети «Каховська зоря», відвідали керівника благодійного фонду «Мій дім» Юрія Маринчака, ознайомились із планами й завданнями Фонду та Центру розвитку сім’ї і батьківства, яким Юрій також опікується.

Кажуть, коли хочеш нагодувати людину, не давай рибу – дай вудку і навчи її ловити. І, як на мене, такі Центри саме і є тією вудкою, яка є реальною підтримкою дітлахам, підліткам, де діти отримають і належне виховання, і можливість адаптуватися в соціумі.
7 листопада я був запрошений до участі в культурно-просвітницькому заході на тему «Розвиток культури благодійності, філантропії та соціальної відповідальності бізнесу в громадах України», який відбувся в будівлі America House Kyiv. Під час заходу презентовано найкращий американський досвід співпраці громадських та благодійних організацій, комерційних структур та соціально відповідального бізнесу для вирішення соціальних проблем у громаді. За участі успішних закордонних та вітчизняних практиків розглянуто роль українського бізнесу та комерційних структур у реформуванні сфери захисту дітей в Україні загалом та у реформуванні інтернатних закладів зокрема.

Спільними зусиллями визначено найбільш дієві способи співпраці бізнесу й громадського сектору для ефективної допомоги дітям та сім’ям у складних життєвих обставинах. На заході виступали досить цікаві особистості, зокрема, Джон Джанетта та Донна Достал, – топ-менеджери НУО «Heartland Family Service» (США), заснованої у 1875 році. Щороку ця організація впроваджує від 50 до 62 соціальних програм, за допомогою яких надає підтримку та послуги для більше ніж 52000 потребуючих людей.

«Heartland Family Service» володіє успішним досвідом з мобілізації та розвитку спроможності громад, практики організації надання соціальних послуг, розвитку волонтерства та залучення соціально відповідального бізнесу. Серед меценатів та донорів організації є Воррен Баффет (Warren Buffett), Майкл Янні (Michael B. Yanney), а також інші відомі американці.

Про надбання українців на ниві захисту прав дітей розповідала Ірина Барах – бізнесвумен, засновниця соціально-відповідальних підприємств та благодійниця з багаторічним досвідом, а також Юрій Маринчак – виконавчий директор МБФ «Мій дім», керівник ГО «Центр розвитку сім’ї та батьківства», Маріанна Онуфрик – керівник Національного офісу з реформи деінституціалізації (EDGE) при Уповноваженому Президента України з прав дитини, Олег Шелашський – президент всеукраїнського руху Альянс «Україна без сиріт», виконавчий директор МГО «Міжнародний Центр розвитку і лідерства».

На зустрічі було презентовано дієвий механізм реалізації проектів щодо захисту прав дітей, який плідно працює в США понад 140 років. Тож бути «винахідником велосипеда» немає потреби – бери напрацювання і впроваджуй в громаді. Крім того, було обіцяно підтримку українських та закордонних організацій і фондів.

Маємо замисел впровадити ідеї Центру розвитку сім’ї і батьківства в Каховці, а для цього використати приміщення дитячого будинку «Радість». Адже 8 листопада на засіданні президії депутати обласної ради обговорили проблеми цього закладу. На виконання плану заходів щодо забезпечення інтересів дитини в умовах реформи системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 рік, з метою оптимізації мережі інтернатних закладів системи освіти та з метою раціонального й ефективного використання бюджетних коштів (на утримання закладу у 2017 році виділено більш 4 млн. грн.), Херсонська ОДА звернулася до облради з пропозицією щодо реорганізації цього дитячого будинку шляхом приєднання його до Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів. Надалі з двох установ планувалося створити Таврійський навчально-реабілітаційний центр Херсонської обласної ради для дітей з вадами та особливими потребами.

Та під час засідання президії обласної ради Юрій Маринчак запропонував інший шлях вирішення проблем дітей-сиріт.
Юрій, який є частим гостем Таврійського інтернату (і навіть одна з семи його дітей – колишня вихованка цього закладу), розповів, що інтернат створено для дітей з вадами та особливими потребами. Аби заповнити цей заклад необхідною для його діяльності кількістю дітей, працівники закладу їздять по віддалених селах і пропонують батькам віддати цілком здорових дітей до цього інтернату. Бо ж дітлахи тут одягнені, нагодовані будуть, на чистій білизні спатимуть, лікарі і вихователі є, ще й держава своїм коштом утримує. Але там менше половини дітей, які потребують спеціального догляду, та, отримавши певний статус, діти з інтернату не можуть в подальшому отримати нормальну освіту та ін. Випускник інтернату – то «тавро» в майбутньому повноцінної, здорової дитини.

Таврійський інтернат – то біда Херсонської області. Юрій наголосив, що при виділенні 3000 грн. щомісяця на дитину в прийомній сім’ї, у порівнянні з 15000 грн., які витрачаються в інтернатних закладах, різниця у вихованні, утриманні і, зрештою, у майбутньому дітей – колосальна! І не на користь дитячих будинків чи інтернатів. Держава є у даному випадку неефективною у наданні такої соціальної послуги як виховання дітей-сиріт, вона може бути замовником і контролером надання таких послуг.

А ось надавачем послуг і може виступати Центр соціальної підтримки дітей та сімей, який Ю.Маринчак запропонував створити як партнерську організацію у Каховці, перепрофілювавши дитячий будинок «Радість». Приміщення дитячого будинку в нашому місті ідеально підходять для створення Центру – є їдальня, медичний кабінет, спальні приміщення, кабінети для персоналу, поруч лікарня, дитячі садки, школи. У цьому Центрі, наприклад, зможуть до 6-ти місяців перебувати діти, чиї батьки опинилися в складних життєвих обставинах (СЖО), або мами з дітьми, які зазнали насильства в сім’ї та ін. На сьогодні до десятка каховських родин, які перебувають в складних життєвих обставинах, обслуговуються херсонським Центром. За офіційними даними, в Каховці 189 дітей стоять на обліку як такі, що проживають в сім’ях з СЖО. Це говорить про те, що фактично майже 200 дітей «стоять у черзі» до інтернату. Але інтернат чи то дитячий будинок – зовсім не вихід із ситуації.

На сайті облради приведено цитату з виступу Юрія Маринчака: «Наша організація працює в Херсонській області вже 15 років. За цей час ми влаштували в сім’ї 300 дітей-сиріт. У нас є центр інтеграції випускників інтернатів, який відповідає стандартам Міністерства соціальної політики. Все це виконується не за державний рахунок – це гроші благодійників, херсонських бізнесменів. Особисто я усиновив 7 дітей. Це тема, якою я живу, – зазначив Юрій Маринчак та додав, – у 2016 році Міністерством соціальної політики прийнято положення про створення Центрів підтримки сім’ї та дітей. Щодо фінансування, це буде набагато більш вигідним, ніж інтернат, але по ефективності набагато краще».

Депутати обласної ради прислухалися до думки представника громадської організації та прийняли рішення – не виносити на чергову сесію питання щодо реорганізації вищезазначених закладів, а повернути їх на доопрацювання та досконало вивчити пропозицію Юрія Маринчака.
«Потрібно зробити все, щоб допомогти дітям-сиротам, а вже потім дивитися на фінансову складову», – зауважив наостанок голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер.

Це був перший і далеко не останній крок на шляху для створення відповідного Центру у Каховці. І не найскладніший. головне – попереду.
Уряд затвердив примірне положення про центр соціальної підтримки дітей та сімей. Документом передбачено утворення центрів соціальної підтримки дітей і сімей на районному або міському рівні шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення установ, що надають соціальні послуги, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, тобто діючої мережі закладів. Це сприятиме розвитку в містах та районах доступних і якісних соціальних послуг для підтримки сімей з дітьми та альтернативного догляду дітей.

Методики роботи, що застосовуються у таких центрах, спрямовуються на соціальну підтримку сім’ї, повернення в найкоротші терміни дитини до її батьків, матері з дитиною – у громаду. У центрах створюватимуться відділення винятково з тими функціями, які необхідні територіальній громаді, на заміну установам і закладам з подібними функціями в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме: відділення термінового влаштування дітей; малий груповий будиночок для стаціонарного перебування дітей; соціальна квартира для дітей старшого віку; відділення невідкладної допомоги сім’ї, зокрема, особам, які зазнали насильства; відділення денного перебування сімей з дітьми з обмеженням життєдіяльності. Створення таких центрів сприятиме оптимізації мережі закладів, які надають соціальні послуги, забезпеченню максимальної доступності сімей з дітьми до соціальних послуг, налагодженню ефективної системи підтримки вразливих сімей з дітьми у громаді, посиленню ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Але проблема у тому, що, згідно з положенням про Центр, засновником його може бути лише орган місцевого самоврядування, тобто саме міська/районна рада. Якщо рада є засновником, то громада має узяти на себе і певне фінансування його діяльності. Та проблеми сирітства не обмежуються містом, а села району чи новостворених ОТГ не в змозі будуть утримувати штат працівників, будівлі і т. ін. коштом своїх бюджетів. На сьогодні якщо в сім’ї відбирають дитину, то, як правило, дитя влаштовують до Херсонського міського Центру дитини, та вже невдовзі, після нового року, з міських бюджетів планується за кожен місяць перебування дитини в такому центрі вимагати плату по 30 000 грн. Тому може бути передбачено співфінансування діяльності Центру за рахунок і коштів бюджетів ОТГ.

Серед моїх найближчих планів – створення у місті громадського об’єднання, головними цілями і завданнями якого будуть – всебічний захист прав дітей, сімей, сприяння розвитку відповідального батьківства, розгляд можливості організації Центру соціальної підтримки дітей та сімей в приміщенні нинішнього дитячого будинку «Радість», де вже є усі належні умови, а також сприяння діяльності і підтримка прийомних сімей та ін.
Маленькі українці не повинні виховуватися в дитячих будинках, кожна дитина має і дуже хоче мати свою сім’ю.
Каховка та мешканці сіл району, вважаю, не повинні залишитись осторонь, адже діти – то майбутнє країни, яке ми маємо гідно плекати вже сьогодні.

Олександр Бойко, депутат Каховської районної ради, батько, мешканець м. Каховка.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest