Кожного разу, коли ти здаєш кров, ти рятуєш чиєсь життя

Кожен з нас хоча б раз у житті чув слово «донор», і знає, що воно означає. Та чи замислюється хтось із непосвячених у таїну донорства, кому і навіщо потрібна кров? Чи розуміємо ми, що людина, яка її потребує, але не зможе отримати вчасно, приречена?

Що значить, не отримає вчасно, подумаєте ви. Зверніться в Центри крові і вам допоможуть. Ви впевнені? А чи знаєте ви, що кров нині в дефіциті? Що її потребують не тільки постраждалі в дорожньо-транспортних пригодах, онкохворі, породіллі, а й госпіталі, в яких рятують військових, поранених в зоні проведення антитерористичної операції?

Мало хто задається цією специфічною темою до тих пір, поки біда не прийде до когось з рідних або знайомих. До того моменту, коли ви не почнете в паніці тиснути на всі знайомі номери телефонів у пошуках людини, у якої виявиться потрібна група та резус крові. Що робити, коли лікарі скажуть вам, що для врятування життя вашого родича, терміново потрібні донори. Ви звертаєтесь у Центр крові, але там на даний момент нема того, що потрібно вам. Що далі? Опускати у відчаї руки і готуватись до найгіршого? А вихід є. І знати про нього повинен кожний, навіть той, кому на даний момент це не потрібно…

Гість редакції — новокаховчанин Андрій Музика, донор-волонтер, засновник групи в мережі «ФейсБук» «Я — Донор». Народився в Новій Каховці, в дитинстві часто відвідував Каховку, в якій і по нині живуть найкращі друзі його мами. 38 років, працює провізором в аптеці.

— Андрію, для чого ви створили групу «Я — донор»?

— Група створена для популяризації донорства, для оперативного реагування на потреби людей, яким терміново потрібна кров. Не поодинокі випадки, коли новокаховчани їдуть у Каховку, а каховчани — до Херсона, щоб здати кров нужденним, і це показало, що нам, донорам і жителям найближчих один до одного міст, потрібно об’єднатись.

І для того, щоб розширити лави донорів, і для того, щоб у разі потреби, люди знали, де саме шукати порятунку. В Новій Каховці, в Каховці та Бериславі є небайдужі люди, які поки що не розуміють соціальної значимості донорства, але можуть долучитися до цієї надважливої справи порятунку. Не секрет, що крові на теперішній час не вистачає критично і повсюдно.

— Як часто ви здаєте кров?

— 1 раз на 2 місяця. Це оптимально рекомендована норма для кроводачі у чоловіків. Так, не дивуйтесь, донорство дуже корисне чоловікам.

— Скільки всього разів ви здавали кров? Як давно це робите?

— Я донор з осені 2016 року. Вперше здавав кров для дітей з діагнозом «лейкоз» (рак крові), які знаходяться на лікуванні у Херсонському дитячому відділенні онкогематологіі. Цим дітям потрібен час для того, щоб батьки встигли знайти кошти на лікування. До речі, на відміну від Нової Каховки, в Каховці можна здавати кров для цих дітей, бо у вашому Центрі крові рівень обробки це дозволяє, але регулярних донорів катастрофічно не вистачає навіть для потреб самої Каховки…

— Що підштовхнуло Вас стати донором?

— Коли тобі важко, треба пам’ятати, що є поряд з тобою люди, котрим в рази важче. Допомагаючи їм, відчуваєш задоволення і плекаєш надію на те, що все буде добре і у тебе, і у них.

— Що вас мотивує?

— Мене надзвичайно радують новини, що ще одна гарна людина стала донором, або те, що важкий пацієнт одужав, або те, що дитина подолала рак.

— Чи багато у Вас однодумців?

— Ні. З тих, з ким знайомий особисто, не багато. Та багато їх і не треба. Наприклад, для Нової Каховки потрібно приблизно 300 регулярних, ідейних донорів, які могли б забезпечити потреби міста. Але частіше люди поодиноко здають кров для родичів і на цьому донорство призупиняється. На жаль.

— Наскільки мені відомо в Новій Каховці немає дефіциту крові. Як новокаховським донорам вдалося перевиконати план?

— У нас за минулий рік ситуація суттєво покращилась, донорів побільшало, тож і план по сбору крові виконано. Але наша міська лікарня при нагальній потребі передає препарати крові в сусідні, Чаплинську районну лікарню, або Бериславську. Влітку був випадок, коли в Каховці у вагітної жінки не згорталася кров, ситуація була дуже важка і критична, а група крові у неї доволі рідкісна, тож в Каховку тоді звозили препарати крові з усіх сусідніх відділень трансфузіології, в тому числі й з Нової Каховки (трансфузіологія — це один з напрямків гематології, науки про кров, яка займається вивченням переливання, консервування, розщеплення крові на частини, винаходом штучних кровозамінників, а також лікуванням можливих проблем при переливанні і після нього. Прим. автора). Жінка вижила, її дитя не осиротіло, а чоловік і батьки не втратили найріднішу людину.

— Чи є у Вашій донорській практиці випадки, які закарбувалися у пам’яті?

— Так. Ця трагічна історія сталася в березні 2017 року. Мені на електронну пошту прийшов лист з сайту https://donor.ua/ (Єдина база донорів України, рекомендую всім донорам долучитись до неї). В повідомленні йшлося про те, що в Херсоні онкохворій, 24-річній Гаршиній Марії, дуже потрібні препарати крові моєї групи. Я і декілька донорів з Нової Каховки та один з Каховки, вирушили в Херсон, щоб допомогти дівчині, здали для неї кров, познайомились з її тітонькою Оленою, її найближчою родичкою. Через деякий час я зв’язався з Оленою, яка повідомила сумну звістку, що Марія померла. Цей світ виявився для неї жорстоким і байдужим… Сподіваюсь, вона тепер в кращому з місць.

Але я переконаний, що донорський рух, як простий, не потребуючий коштів та великих зусиль, треба розвивати і в Каховці, і в Новій Каховці, і в Херсоні, і в Генічеську, рівно як і по всій Україні. Ми не повинні бути байдужими один до одного, повинні розуміти, що можемо не тільки допомогти, а й врятувати. Не забувайте ніколи, що кожного разу, коли ти здаєш кров, ти рятуєш чиєсь життя…

Всі, хто хоче долучитися до волонтерського донорського руху — заходьте в мережу інтернет і шукайте групу “Я  – Донор” за посиланням  goo.gl/xU7DvQ або приходьте в Каховську міжрайонну станцію переливання крові (м.Каховка, вул. Некрасова, 2, контактний телефон — 2-60-99. Дні здачі крові — вівторок, четвер з 8.00 до 12.00).

Жанна КИСЕЛЬОВА.

One thought on “Кожного разу, коли ти здаєш кров, ти рятуєш чиєсь життя

  • 29.01.2018 о 18:26
    Permalink

    Моя дочка вперше здала кров в Індії, де проживає вже більше 5 років. У них проводилася акція під час свята 27 січня День Республіки, медики, спеціальний автобус з ліжками. В нагороду – банани, футболка з логотипом, чашка, сертифікат і подяка. Все нормально, хоча ми відмовлялися. Лілія Кузьміна.

    Відповідь

Дякуємо за відгук!