КОЛИ РОБОТА – ХОБІ

Каховська школа кіно і телебачення «Studio KiT» (МПК«Меліоратор») розпочала свою діяльність у листопаді 2017 року. За цей час здобула чимало шанувальників: юних акторів та їхніх наставників добре знають у місті. Перший рік був досить насиченим, напруженим, але, разом з тим, результативним. За 7- 8 місяців існування школи було знято близько 40 відеосюжетів, із них половина – постановочні, інші – це зйомки міських заходів (концерти, свята тощо). Саме тому керівники школи вирішили провести святковий захід – звітний концерт, на якому підведуть підсумок роботи за рік. Різноманіття доробків школи вражає. Життя студії фонтанує новими ідеями та проектами. Студія, гурток, клуб за інтересами – все, чого душа бажає та основне, що програма роботи «Studio KiT» орієнтована на інтереси дітей.

Як все починалося…
Ще у 2011 році Геннадій Гнатовський, будучи творчою людиною, створив на базі ЗОШ №3 аматорську дитячо-юнацьку кіностудію «Кіно Старт», де почав займатися з дітьми створенням аматорського кіно. Підготувавши та провівши із старшокласниками перший шкільний кінофестиваль, Геннадій був дуже здивований, коли, після його закінчення, виявилося, що дітей, охочих займатися у студії далі, досить багато. Саме це і стало для нього головною мотивацією для продовження занять аматорським кіномистецтвом з дітьми в подальшому ( цілих 5 років). За цей час до школи прийшла Ганна Забєліна, яка створила театральний гурток. Поступово два митця об’єднали свої зусилля і почали працювати в тандемі. Але, як творчі люди, у якийсь момент зрозуміли, що треба рухатися далі, йти вперед.

Завдяки підтримці Каховської міської ради студія отримала приміщення у МПК «Меліоратор» та сучасне обладнання для повноцінної роботи.
Зараз у школі кіно працює три вікові групи: молодша (2-5 класи), середня (6-8 кл.) та старша (9-11кл.). Керівники студії, виходячи з минулорічного досвіду, дещо змінили режим роботи і вибудували його таким чином, що один тиждень – проводять загальні заняття (по групах), а другий – індивідуальні (тобто запрошують дітей, які будуть брати участь у найближчих заходах). Студія має театральне спрямування, тож керівник, Ганна Забєліна, навчає своїх вихованців акторської майстерності, сценічної мови та багато іншого. Діти готують театральні, сценічні постановки та номери, репортажі з місця подій, здобувають навички телеведучих, тележурналістів, знімаються в кіно.

Всі набуті знання та уміння допоможуть дітям розвинути комунікативні навички, які знадобляться їм у повсякденному житті. Заняття проходять у світлій, затишній кімнаті, наповненій позитивною аурою, яку відчуваєш, тільки-но переступивши поріг.
Геннадій та Ганна, як кажуть, знайшли один одного і стали справжніми друзями і соратниками, однодумцями. На перший погляд – це двоє абсолютно різних людей. Геннадій – серйозний, виважений, завжди дотримується плану дій, а ось Ганна якраз навпаки, більш спонтанна, емоційна. Та об’єднує їх любов до своєї справи, до дітей, до творчого процесу, взаємоповага, вони доповнюють один одного. У кожного є свої функції і обов’язки, завдяки чому і вдається багато чого встигати. Адже задумок, ідей у творчих керівників студії багато…

Чи складно працювати з дітьми?
Геннадій Гнатовський: «За 5 років роботи в школі і вже рік у студії ні разу не виникало конфліктних ситуацій. Починаючи працювати з дітьми, я ніколи не думав, що мені буде так цікаво з ними, я заряджаюся їхньою енергією, юнацьким позитивом. Мабуть тому, що до нас приходять тільки гарні діти – творчі, різнобічно розвинені і їм цікаво те, чим ми займаємося. І найголовніше, як на мене, діти завжди відчувають фальш, бачать, коли до них ставишся щиро, з повагою – і дають тобі те саме у відповідь.

Принцип роботи студії
Ганна та Геннадій складають сценарії, розписують ролі, обговорюють деталі (обов’язково з вихованцями), намагаються задіяти усіх дітей (вистави, новорічне шоу, відеороботи тощо). Звичайно, якісна підготовка однієї вистави потребує багато часу (десь півроку), а щоб зняти фільм на 10-15 хвилин необхідно, як мінімум, 2 місяця. Та дітям цікаво творити, зніматися вже зараз, тож Геннадій знайшов досить вдалий формат: у ігровій формі знімають коротке відео у стилі скетч – маленькі комедійні історії.

Головне завдання, яке переслідують керівники «Studio KiT» – допомогти дитині розкрити творчий потенціал, стати впевненішою у собі. Адже не одразу і не всім маленьким акторам вдається перебороти скутість. Цього можна досягти шляхом індивідуального підходу та численних тренінгів. Дуже важлива ненав’язлива атмосфера навчання, спілкування: стосунки з дітьми керівники студії будують не за схемою «вчитель – учневі», а за принципом «друг – другу». Тому вони можуть вислухати новини, які діти принесли зі школи, посміятися разом. І не тільки студійці перебирають досвід своїх наставників, а й ті навчаються у дітвори багато чому новому. Вихованці з великою відповідальністю працюють над створенням кожного образу.

Щоб розкрити акторські таланти треба час, але є діти, які вже мають якийсь досвід, вже зуміли розкритися. Зірочка творчої студії – Вікторія Ліфінцева, яку, напевно, знає кожен учасник міських заходів, вона – співає, грає у виставах, бере інтер’ю, декламує вірші. Дівчина пройшла 3 етапи конкурсу читців: обласний (посіла І місце), Всеукраїнський (отримала Гран-прі) та Міжнародний (виборола ІІІ місце). Цим перемогам передувала велика кропітка робота. Твір Тараса Шевченка «Відьма» досить важкий для емоційного сприймання навіть дорослій людині, а тут дівчинка… Ганна обговорювала з Вікою текст, разом аналізували внутрішній стан героїні, відпрацьовували емоції. Номер вийшов сильний, тож вирішили його екранізувати, щоб залишити у пам’яті.

«Вважаю, що відеофільм «Відьма» на сьогоднішній день – це наше найбільше кінодосягнення», – говорить Геннадій Гнатовський.
Фільм можна побачити в Ютубі на каналі «Каховка LIVE». Дійсно, робота вражаюча, неймовірна гра Вікторії та наші самобутні пейзажі – просто зачаровують.

Співпраця з творчими людьми
До школи-студії приходять ті, кому цікаво. Крім дітей це й дорослі люди. Студія тісно співпрацювала з патріотичними клубами «Сокіл», «Каховка», з волонтерами (під час створення вистав, документального фільму на військову тематику). Цікавою була співпраця із каховськими рятувальниками (недільні зустрічі, відеорепортаж «Нічний дозор»). Як говорить Ганна Забєліна: «Завжди задумуємо щось невелике, а коли починаємо працювати – зупинитися важко. Так, наприклад, батьківські збори перетворюються на міні-концерт. Та ж історія була і з фільмом про нашого земляка Михайла Жука» (до речі, тут співпрацювали з управлінням освіти міста)…

Самовдосконалення та самоосвіта
Окрім студійної роботи з дітьми, є спроби реалізації власних задумок. Ганна розвиває свої акторські вміння, прикладом може бути її сольний номер «Я таке дерево» (на слова Г. Поженяна, музика М. Тарівєрдієва). Напівмонолог, напівпісня у виконанні молодої талановитої жінки «пробирає до мурашок»… Геннадій, на якому «технічна частина студії», тим часом експериментує зі спецефектами, пробує нові техніки зйомки, виступає художником-постановником фільмів…

Ставлення до життя
Геннадій: «Правило сформулював для себе давно – треба вміти радіти тому, що маєш. Якщо ти цьому навчився – будеш щасливим. Порожні мрії, заздрість – ні до чого не приведуть. А ще, треба любити те, чим займаєшся. Це і є головним мотиватором у житті».
Ганна: «Для мене дуже важливо залишатися собою. Бути справжньою, знаходити хороше в будь-яких життєвих ситуаціях, мінуси перетворювати на плюси і йти по життю з позитивом. Ніколи не намагатися бути тим, ким ти не є! І, звичайно, дуже важливо любити свою справу. Адже це і є щастя – йти на роботу з радістю…

Що є складним та важливим?
Ганна: «Найскладнішим, особисто для мене, є прощання з дітьми, коли вони йдуть навчатися далі. Цього року у доросле життя вирушили Богдан Панчук та Михайло Таран, дуже обдаровані хлопці. З багатьма випускниками продовжуємо спілкуватися, вони приходять в гості у студію. А важливим, звичайно, є результат. Бачиш дітей, щирих у своїх емоціях, чуєш відгуки батьків, глядачів – все це приносить відчуття радості».

Що є цінним?
Геннадій: «Цікаво робити щось тоді, коли це комусь потрібно. А якщо треба зробити для проформи – терпіти цього не можу, у такому випадку краще взагалі вже нічого не починати…
Цінне – коли маєш однодумців і займаєшся тим, що любиш. У плані однодумців мені таланить – є Ганна, з якою близькі по духу та чудово розуміємо один одного, а ще – прекрасний творчий колектив МПК «Меліоратор». Коли ми прийшли сюди, відразу відчули – потрапили у своє середовище»…

Волонтерство як стан душі
Ганна: «Я взагалі не можу бути байдужою до чужої біди. Та нашому волонтерству передував цілий ланцюжок подій, в який кожен вносив свою долю…Наш ланцюжок почався з допомоги Лілії Корсун. Саме на її прикладі розумієш, що все реально, головне – не опускати руки. Ще, завдяки волонтерству, я побачила, що в Каховці багато добрих, небайдужих людей, готових відгукнутися на заклик про допомогу. А разом – ми і гори звернемо!».

Спілкувалася Олена Демченко.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest