Тваринництво – галузь перспективна

ДП ДГ «Каховське», яке  очолює Едуард Репілевський, найбільше за площею оброблюваних земель господарство: лише в Каховському районі має в користуванні  до 7 тисяч гектарів ріллі, а ще майже стільки  ж сільгоспугідь у с. Маркеєв Чаплинського району. Дослідне  господарство вже  понад 10 років веде  роботу по відбору кращих сортів зернових і технічних культур, які можуть (і повинні) давати найкращі результати  в екстремальних умовах посушливого степу.  Навіть нинішнього украй складного за погодними умовами року урожайність зернових становила 41,1  центнера з гектара. Сільгосппідприємство також найбільше в районі зібрало  сої – 7,8 тисячі тонн – завдяки зрошенню і вмілому застосуванню агротехнології, що  дозволить покрити втрати, завдані посухою і лютою зимою.
Окрема галузь, якій приділяється не менше уваги, – тваринництво.  Стабільно працює племінний завод по  розведенню свиней української степової білої породи. Зараз у господарстві утримується 1800 голів свиней: запущено і діє справжній  живий конвеєр, яким управляє  бригадир Ольга Федотова на чолі  невеличкого колективу. Тут кожен  знає і сумлінно  виконує  свої обов’язки: технік штучного запліднення Людмила Тебенко, ветлікар Сергій Прибильський, слюсарі Василь Боршош і Олександр Дубовенко. За лактуючими свиноматками доглядають Альона  Марусич  й Ірина Сіменченко,  відгодівлею зайнята  Любов Міжгородська.
Ми мали змогу  на кілька хвилин  завітати до одного з свинарників цієї ферми. У клітках  лежать, зрідка порохкуючи, «Машки», – так  їх тут  любовно кличуть жінки -доглядальниці. Поруч вовтузяться білі прудкі  клубочки.
– За ними догляд особливий, особливо в перші три дні, та й потім, поки не  перейдуть на самостійний корм і не  наберуть потрібної ваги,  – розповідає Клавдія Захарченко (на фото). Під її опікою сьогодні майже три десятки свиноматок: від кожної  отримали в середньому до 10 поросят, а їхній середньодобовий  приріст становить 270 грамів. Це гарні показники, за які Клавдію Миколаївну  визнано кращою за професією серед  працівників масових професій.
І це при тому, що трудиться на фермі всього лиш три роки…У чому ж секрет?
– Стараюся, прислухаюся до порад, – відповідає, трохи ніяковіючи. Та виявляється, вона  у цій справі не новачок. Бо свого часу тут працювала  майже 20 років її мама Олександра Володіна, за сумлінну працю і досягнуті результати нагороджена орденом Трудової Слави, нині вже пенсіонерка.  Тому ще  школяркою  часто бувала на  фермі, допомагала, а набутий ще в дитинстві досвід не минає марно. Тож, будучи  міською жителькою,  залишила квартиру дітям і внукам, повернулася до рідної Сергіївки і пішла  знайомою ще з юних літ стежкою до ферми.
– Чи не жалкуєте  за міським життям? – запитали ми  в неї.
– А чого шкодувати? Маю постійну  роботу, заробітну плату, не болить голова про завтрашній день. І керівництво ставиться до людей з повагою. Ось  недавно, в суботу, їздили  сім’ями до Криму (уже вдруге)  на фестиваль хризантем, що проходить у Нікітському ботанічному  саду: яка краса!  Гуляли по Ялті, побачили все, що  змоги протягом дня. Наш  директор виділив автобус, забезпечив продуктами, – тож гарно відпочили. І за це йому від нас усіх – велика  вдячність.
Якщо  вже вести мову про тваринницьку галузь дослідного господарства, не можна  обійти увагою ще один племзавод – в Маркеєві, де вирощуються  перспективні породи овець – асканійська каракулева та асканійська м‘ясо-вовнова з крос-бредною вовною. Вони  були представлені цього року і на виставці  в Київському «Експоцентрі», і на Таврійському ярмарку.
Також є племрепродуктор по розведенню  великої  рогатої худоби м’ясного типу – сіра українська порода. Так що в «Каховському» дбають не лише про урожай, а й про генофонд тварин, про майбутній розвиток поки що занедбаної в Україні тваринницької галузі.

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest