ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРОГРАМИ FLEX 2018–2019 КОВТОК СВІЖОГО ПОВІТРЯ…

Програма обміну майбутніх лідерів FLEX досить популярна в Україні. Це чудовий шанс для української молоді провести рік в англомовному середовищі, навчаючись в американській школі. Одна з головних умов програми — проживання в американській сім`ї. Саме це є дуже важливим моментом, бо дає можливість не тільки швидше адаптуватися і почуватися безпечніше далеко від дому, але й легше зрозуміти культуру і почувати себе у ній комфортніше.

Юні каховчани теж беруть участь у конкурсі і досить часто стають його переможцями. Про свої враження від Америки, що нового дізналася за цей рік і чого навчила свою американську родину розповіла переможець FLEX 2018–2019 рр., учениця Каховської гімназії Ковтун Анастасія.
Настя тільки в середині червня повернулася в Україну, зараз потрохи звикає до життя на батьківщині, акліматизовується, починає думати… українською. Як же все було?!

Тендітна, щира, усміхнена дівчинка, розповідаючи про насичений рік свого життя, то забігає наперед, то повертається спогадами до самого початку — емоції її переповнюють. Настя дуже хотіла перемогти і хоча відбір на участь у програмі був досить складний, вірила у власний успіх.
— Моя родина, мама раділа перемозі разом зі мною, а ось бабуся була… засмучена, не розуміла, як же я буду цілий рік так далеко від дому, — розповідає з посмішкою дівчинка.

Перед від’їздом до Америки для переможців FLEX проводяться семінари, які допомагають підготуватися до року, який їх чекає. Діти отримують поради від фахівців, дізнаються про свої права та обов`язки, про культуру Америки, їх навчають вирішувати конфліктні ситуації, які можуть виникнути, долати певні бар`єри.

Настя переконана, що ці тренінги були дуже корисними і допомогли освоїтися в чужій країні.
Як би там не було, але 16-ти річна дівчина вперше опинилася так далеко від рідних. Звичайно, були страхи, переживання. Та її зустріла чудова американська хост (ред.приймаюча) родина з міста Форт-­Уерт (штат Техас), яка складалася з тата, мами, 13-ти річного Брейдена та 7-річної Брайтин. Для української дівчинки це було теж випробуванням, адже вона — єдина дитина у сім`ї, а тут — відразу з’явилися і брат, і сестра, серед яких вона — найстарша. Мабуть, саме через це час від часу і відчувала себе самотньою (як поділилася під час розмови), адже вже не була тим центром всесвіту, навколо якого обертається вся родина…

Цілий тиждень після приїзду в США нова родина знайомила дівчинку з Америкою, традиційною кухнею, культурою. Їх теж цікавила культура України, національна кухня. Тож Настя багато розповідала про свою країну, її звичаї та традиції. Знайомлячи з українською національною кухнею, приготувала український борщ, який всім дуже сподобався. Хост мама навіть сама навчилася його готувати і перед від’їздом Насті здивувала дівчинку, пригостивши своїм борщем.

Мабуть, кожен із українських тінейджерів мріє прокинутися американським підлітком, за яким спостерігали в кіно. Для Насті це стало реальним, вона наяву побачила: «припарковані авто старшокласників біля школи, окремі групки в їдальні, самостійний вибір предметів» …
— Спочатку перебування в США, навчання було досить напруженим, через звикання до нового оточення, до мови. Адже англійська, яку ми вивчаємо в українській школі, дуже відрізняється від американської, — згадує вона.
Та це було питанням часу, вже досить скоро і в родині, і в школі відзначали її значно кращу англійську. А вже вкінці навчання дівчина мала з англійської 93 бали (із 100 можливих). Системи освіти України та США достатньо різні: інший підхід і учнів, і вчителів; відсутність класів у старшокласників (на кожен предмет ходять різні люди) тощо.

— Шкільне життя досить різноманітне та дуже відрізняється від навчання в українській школі, — говорить Настя. — Американська школа підштовхує дітей брати участь у різних заходах, розкривати себе. Мене вразив рівень позанавчальних заходів та гуртків. Школа досить велика (2000 учнів) — це, як окреме місто, яке живе власним життям: тут проводяться концерти, олімпіади, змагання. В американській школі учать, що всі рівні, незалежно від того, з якої ти країни, якої національності. Головне завдання вчителів — зробити тебе успішним. Вчитель, в першу чергу, друг учня. З будь-­яким питанням, проблемою ти звертаєшся до вчителя і він завжди допоможе — дією, порадою, дружньою бесідою. Теж стосується і предметів, якщо ти чогось не розумієш, можеш підходити знову і знову, тобі пояснять, ніколи не відмовлять в допомозі.

В американських школах особливе місце відводиться спорту, працює багато гуртків. Вдома Настя займалася тенісом, тож дуже зраділа нагоді продовжити тренування в Америці (до речі, саме на тренуваннях знайшла друзів). І вже через декілька місяців на змаганнях отримала 3 медалі, для неї це було неймовірним успіхом (на фото внизу). Навчаючись у гімназії дівчинка була активною учасницею хореографічного ансамбля «Барвограй», тож не дивно, що й тут почала відвідувати танцювальний клас, в якому вчили танцювати джаз- модерн, хіп-­хоп та інші. Дівчинка із захопленням розповідає про те, що ніхто нікого не примушує, кожен обирає напрям, який йому цікавий, і тоді не виникає проблем з підготовкою до різних заходів. Так, наприклад, згадує, коли готувалися до танцювального конкурсу, затримувалися в школі до 20-ї години вечора і це нікого не напружувало… і так було завжди.

Дівчина отримала безцінний досвід волонтерської роботи, яка змушує усвідомити, що світ потребує допомоги, і є багато речей, які можуть бути і повинні бути змінені.
— У школі проводиться багато волонтерських заходів. При чому, знову ж таки, ніхто нікого не примушує (ні дітей, ні вчителів), кожен обирає свій напрям. Наприклад, ми їздили допомагати людям похилого віку: косили траву, копали ділянку, прибирали на подвір`ї тощо. Як на мене, так виявляється патріотизм, бажання допомогти країні! Звичайно, все було чітко сплановано — інвентар, «перекус», транспорт, — емоційно розповідає дівчина.

Перебуваючи в Америці, Настя знайомилася з новою культурою, вивчала історію США (цей предмет в школі їй дуже подобався). Разом з тим, розповідала американським дітям про свою країну, її географічне розміщення.
— Учні виявляли інтерес до України, нашої культури. Часто доводилося розвіювати стереотипи про нашу країну. Багато хто мало що знає про неї, тож ділилася, розповідала.

Однією з найбільш неочікуваних моментів для дівчинки виявилося досить віддалене розташування всього: їздили купувати продукти, до школи, в гості.
— В Україні я звикла багато ходити пішки: до школи, на тренування, прогулянки з друзями. Цих піших походів мені дуже не вистачало. Розповіді про мої прогулянки в Каховці припали до душі маленькій Брайтин, і ми з нею вдвох обходили квартал, в якому жили. Обидві були від цього у захваті.
Життя в іншій країні дає можливість спробувати так багато за один рік, що інколи стільки не побачиш за все життя. Місця, які відвідала, люди, яких зустріла, страви нової кухні, які спробувала, різниця в культурі, яку побачила — це все стало цінним досвідом для каховської дівчинки.
Американський спосіб життя істотно відрізняється від українського: люди мають інші цінності, обговорюють інші аспекти життя та дотримуються інших традицій.

— Перша відмінність, яку відразу помічаєш, коли приїжджаєш у США, порівняно з Україною — це те, що люди там, зазвичай, відкритіші, привітніші. За рік я не чула грубового слова, хамства. Для американців є нормою зробити незнайомій (малознайомій) людині комплімент, сказати щось гарне. І це нікого ні до чого не зобов`язує. Поганим тоном вважається «влізати» в чужі справи, когось обговорювати поза спиною, — із захопленням розповідає Анастасія.
Поїздка до США стала для юної каховчанки незабутньою. Вже зараз дівчинка сумує за своєю американською родиною, за школою, друзями, культурою. На прощання подарувала американським батькам футболки з фото та описала 50 моментів, за які вона їм вдячна. Це розчулило хост родину до сліз.

На запитання, що ж їй дала перемога у FLEX Настя відповіла:
— Я стала більш самостійною (адже там доводилося самій приймати рішення, ніхто з тобою «не нянчився» як вдома), пристосованішою (розподіляла кошти сама), незалежною, комунікативною. Разом з тим, відповідальнішою — думаю над тим, що хочу зробити, сказати. Розширила власний світогляд, дізналася про нову культуру, отримала гарні знання з англійської мови. Після року перебування в Америці я зрозуміла, що є для мене хобі, а чим хочу займатися серйозно. Зрозуміла, що хочу розвиватися в одному напрямку, а все інше — для загального розвитку.

Спілкуючись з Анастасією, спіймала себе на тому, що весь час посміхаюся — наскільки вона позитивна, окрилена, вірить у можливість щось змінити на краще. Дуже хочеться, щоб досвід, здобутий нашою юною землячкою, допоміг їй обрати свій життєвий вектор. Ця дівчинка — ніби ковток свіжого повітря, який так необхідний нашому суспільству, кожному з нас…
Настя прагне поділитися досвідом, враженнями зі своїми сверсниками, з тими, хто планує брати участь у програмі обміну. Для цього дівчина почала вести блог, в якому розповідає свою історію, відповідає на питання щодо FLEX тощо. Тож, якщо вам цікаво, шукайте в Інстаграм
@kivtunushka.

P. S. До речі, незабаром ще одна каховчанка, Софія Майстренко, переможець FLEX 2018–2019 рр., вирушає до Америки за новими знаннями, досвідом та враженнями. Ще одна дівчинка отримала шанс вирости як особистість, знайти свій шлях в суспільстві, і, нарешті, змінити світ на краще.
Тож удачі їм обом! Діти — наше майбутнє. Якщо у нас такі розумні, талановиті діти, то й майбутнє країна має чудове.

Спілкувалася Олена Демченко.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest