На Херсонщині «дитячі будинки» почнуть перетворювати у Центри підтримки дітей та сімей

Про це «Каховській зорі» розповів виконавчий директор благодійного фонду «Мій дім», член правління альянсу «Україна без сиріт» та радник губернатора з питань захисту прав дітей та сімей Юрій Маринчак.

Згідно Національної стратегії реформування інституційних установ, до 2026 року в Україні всі інтернати повинні бути закриті. Але головна ціль реформи деінституціалізації – створити такі умови та послуги у місцевих громадах, аби батьки могли самостійно піклуватись про своїх дітей, забезпечувати їхній всебічний розвиток, і не потребувати для цього спеціальних закритих інституцій.

За офіційними даними 2019 року в Україні діють 718 інтернатних закладів різного типу. В них перебуває 99 917 дітей. 94% з яких, увага – мають хоча б одного з батьків, і лише 6% – сироти.

Мало хто знає, що кожні три роки перебування дитини в інтернаті уповільнюють її розвиток на 1 рік. дитина там самотня, переживає розлуку та не має достатнього спілкування з рідними, відвикає від відносин з батьками, та не бачить модель сімейних стосунків.

Провівши дитинство в інтернатному закладі, молоді люди виходять не підготовленими до самостійного життя, доволі часто опиняються просто неба, у багатьох виникають проблеми із законом. Саме тому інтернатна система виховання дітей повинна припинити своє існування.

На сьогодні в Херсонській області спеціально навчені фахівці вже проводять ретельний аналіз ситуації та оцінку потреб територіальних громад.

Планується, що вже цього року в Каховському районі буде створений Центр соціальної підтримки дітей та сімей. Метою діяльності центру є забезпечення прав дітей на виховання в сім’ї або умовах, наближених до сімейних та прав дітей та сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, на захист і допомогу з боку держави; запобігання соціальному сирітству; сприяння розвитку і зміцненню сім’ї, покращенню соціального благополуччя дітей та сімей з дітьми.

В ньому надаватимуть послуги: дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та їх сім’ям, дітям-­сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з обмеженням життєдіяльності (з порушеннями психічного та фізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю), особам з числа дітей-­сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; вагітним жінкам і жінкам, які мають намір чи стосовно яких є ризик відмови від новонароджених дітей, комплексу соціальних послуг в умовах стаціонарного та/або денного перебування; утримання та виховання дітей-­сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних;

- Зараз ми вже починаємо велику реформу, а Каховський інтернат «Радість» стане одним із перших на цьому шляху. Сьогодні з’явилась гарна ідея не закрити його, не передавати комусь, а зробити саме з нього Центр соціальної підтримки дітей та сімей для міста Каховка та Каховського району – розповів Юрій Маринчак.

У процесі реорганізації гарним прикладом для Каховки може послугувати Дніпровський район Дніпропетровської області, де немає жодної дитини в інтернаті, і це на 98 тис. населення! Цього вдалося спромогтися завдяки низці своєчасно втілених та необхідних послуг: є мобільна соціальна допомога, центр раннього втручання для дітей з інвалідністю та батьків, центр матері та дитини та ін. Все це – в одному місці. На утримання цих структур не потрібно багато коштів. Сукупний бюджет закладу – близько 4,5 млн. грн. Для прикладу, приблизно стільки ж коштує й утримання Каховської «Радості», інтернату, який навіть при максимальній наповненості може надати послугу не більше, ніж п’ятдесятьом дітям.

Може здатися, що питання сирітства Каховки не стосується, адже служба у справах дітей звітує, що каховських дітей у інтернатах немає. Але, насправді, так виходить лише через те, що до уваги не беруться діти передані до інтернатів за заявами батьків (соціальні сироти).

- Зараз обласне управління освіти та служба у справах дітей почали проводити моніторинг, який дасть змогу зрозуміти, скільки все ж таки дітей з Каховки та Каховського району знаходяться в різних інституціях області. Загалом на сьогодні в різних інтернатах Херсонської області перебуває близько 3500 дітей. Платникам податків області така застаріла, не ефективна  спадщина радянських часів обходиться у 500 млн. грн. на рік. Це величезні кошти. За них можна створити дійсно необхідні та ефективні послуги, які допоможуть соціалізувати дітей, – відзначає керівник благодійного фонду «Мій дім».

Повертаючись до «Радості», Юрій Маринчак відзначає, що плани по реорганізації вже озвучені губернатором, тож після доопрацювання вони будуть втілені в життя. Центри, які дійсно допоможуть та будуть «вести за руку» своїх підопічних дуже необхідні державі.

Що робити з тими, хто вже знаходиться в інтернатах? Фахівці будуть відслідковувати всі родини, з яких діти прийшли, по можливості повертати, а іншим шукати прийомні сім’ї. Планується, що вже з 1 вересня 2020 року, всі діти з трьох інтернатів області, в тому числі й «Радості», повинні бути повернуті у сім’ї.

Питання що буде з персоналом та будівлею інтернату наразі вирішують. В деяких областях пішли шляхом передачі їх Міністерству оборони, там створили військові частини, а персонал їх обслуговує. Як приклад, таким шляхом може «реформуватися» Старозбур’ївська школа інтернат, яка взагалі знаходиться за містом, тож для військової частини – це ідеальне місце. Інший варіант, який можна реалізувати на базі «Радості» – центр підтримки сім’ї.

Ще одна проблема яка вимагає комплексного вирішення – інтеграція у соціум випускників інтернату. Для цього також створюють спеціальні заклади. Один з центрів планують відкрити в Коробках. Щороку в області з інтернатів виходить близько 200 дітей. Дуже часто, через те, що такі діти не отримали статусу дитини сироти чи дитини позбавленої батьківського піклування, адже мають живих батьків, які, на жаль, неспроможні допомогти своїм дітям, вони не мають права на отримання державної допомоги та пільг. У більшості з них немає дому, батьки п’ють. Хлопці і дівчата йдуть у “кримінал”. Варто також розуміти, що коли такі люди зникають, ніхто їх навіть не шукає, бо ніхто про це не заявляє. Нема заяви – нема справи. Саме для цього треба їм допомогти.

Схожого напрямку проєкти вже реалізуються у сусідніх населених пунктах. Так, у Зеленопідській ОТГ громадські організації «Рідна Земля» та «Центр розвитку сім’ї та батьківства «Мій Дім», разом з головою громади Галиною Лобунько, розробляють проєкти «Впевнений старт» та «Другий шанс». Це проєкти по наданню послуг та сервісу сільським матерям, що потрапили в скрутне становище та родинам, що опинились у складних життєвих обставинах. Для їх запровадження керівництвом громади вже надано необхідні приміщення, куди закуплять пральні та сушильні машини, газові плити, буде створено банк їжі. Матері зможуть прийти туди, прийняти душ, попрати та висушити одяг дитині, приготувати їжу, туди зможе приїхати лікар та провести огляд. Такі центри необхідні не тільки в сільській місцевості, але там – найбільш актуальні. Після його реалізації, у матері немає необхідності віддавати дитину в інтернат.

- Є такій термін в агрономії – «абортація», коли рослина ніби скидає те, що не в змозі забезпечити поживою для успішного формування врожаю. Це є споконвічний механізм забезпечення здатності створити бодай мінімальний достаток для подальшого існування виду. Людина на підсвідомості робить те саме, якщо вона розуміє, що не витягне самостійно – вона здає дитину в інтернат. Подібні проєкти дозволяють матері зробити інший вибір, залишивши дитину у родині, – впевнений Юрій Маринчак.

За словами Юрія, за 4 роки реалізації пілотного проєкту по підтримці «безнадійних» батьків, 70% з них змогли перебороти труднощі та влитися у соціум. У Зеленопідській ОТГ є приклад, коли через складні життєві обставини, в одній із родин виник ризик вилучення дітей. Але, після спільних зусиль керівництва громади, небайдужих волонтерів та громадської організації, вдалося зберегти сім’ю та забезпечити безпечне середовище для дітей. Деяких людей треба просто мотивувати та підтримати.

- Дуже часто люди, які опиняються в кризових ситуаціях, насправді потребують не так багато. Вони потребують нашої з вами уваги та невеликої підтримки, що, підвищивши цінність їх самих у власних очах, робить чудеса. Так сталося і з нашою підопічною родиною. Тепер сім’я отримала перспективу для щасливого життя. Ми закупили їм будівельні матеріали і батько сам зробив ремонт, і, працюючи, почав «підніматися». Таких прикладів, як я вже казав,  – 70%. В роботі з кризовими родинами дуже важливо вчасно побачити таку проблему та підставити плече допомоги. Наразі ж маємо чудову історію перевтілення та порятунку цілої родини, - ділиться керівник проекту.

Для реалізації ідеї створення системи якісних соціальних послуг, щоб подібні позитивні зміни розповсюдити на всю територію області, на базі Херсонського обласного благодійного фонду «Мій Дім» у Херсоні діє школа волонтерів, де навчають людей допомагати проблемним родинам, пенсіонерам, дітям.

Спроможність місцевої громади не повинна визначати область або столиця. Самі люди, які проживають в цій громаді, можуть бути тією рушійною силою в успішному втіленні реформ та покращенню рівня життя.

Дорогі каховчани, зараз створюється багато умов та можливостей, які треба використовувати, відмовившись від позиції «Моя хата з краю, нічого не знаю».

Спілкувався Сергій МАКОГОН.

Дякуємо за відгук!