Екологія. Почати з себе…

Квітень – місяць екологічних свят. Щороку люди об’єднуються у середині весни аби відзнатити День екологічних знань, День довкілля та День Землі. Ці заходи відбуваються у різні дні, але мета у них одна – привернути увагу до проблеми стану навколишнього середовища.

Для більшості людей слово «екологія» – це щось незрозуміле, далеке, те, про що багато говорять, і що ніяк не стосується особисто. Проте, це далеко не так. Забруднення води і повітря, вирубка лісів, глобальне потепління, знищення природних ресурсів – все це результат людської діяльності. Забруднення довкілля вже сьогодні, за принципом бумеранга, повертається проти нас, шкодить нашому здоров’ю, а часто і життю. Забруднюємо воду – потім її п’ємо, забруднюємо землю – потім споживаємо забруднені продукти. Скажете: «А я при чому тут? Я не маю заводів, електростанцій, не викидаю відходи в річку і таке інше». Все так, але, якщо ми продовжуватимемо лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану довкілля неминуче (хоча, куди вже гірше…). Щоденними простими вчинками кожна людина може зекономити багато ресурсів природи або хоча б не забруднювати її. Тож знання екології необхідні кожному, щоб навчитися берегти навколишнє середовище.

Почати з себе: що я можу зробити?
Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею безліч можливостей. Для цього навіть не обов’язково бути волонтером чи саджати весь час дерева (хоча, й це непогано). Просто зверніть увагу на свої повсякденні звички… Здавалося б, усі знають про шкоду поліетиленових пакетів, але більшість людей продовжує їх купувати. А це як раз і є один із найпростіших способів допомоги природі – відмовитися від пакетів, замінивши їх екоторбами. Кожен може вкласти власну частку у збереження довкілля завдяки бережному та ощадному способу життя. А саме:

Відмовитися від поліетиленових пакетів – екологічно та економічно
За даними ООН, приблизно 5 трильйонів поліетиленових пакетів споживаються у світі щороку, або близько 10 мільйонів – щохвилини. Наразі, близько 60 країн світу почали боротьбу із пластиком на законодавчому рівні. І основним об’єктом цієї боротьби стали поліетиленові пакети. Але цю боротьбу можна розпочати і самостійно, просто зменшивши їх споживання.

Відмовитися від одноразових пляшок та посуду
Лише 9 відсотків усіх пластикових відходів, які були коли-­небудь вироблені, були перероблені. Пластикові пляшки, одноразовий посуд – ми зустрічаємося з цими виробами кожного дня. І їх використання можна легко обмежити. Замість того, щоб купувати воду у пластикових пляшках, можна придбати пляшку багаторазового використання і носити воду з собою. Замість одноразового посуду – звичайний.

Бути енергоефективним у побуті
Якщо кожна сім’я в країні замінить одну звичайну лампочку в будинку на люмінесцентну (енергозберігаючу), то це призведе до зниження рівня забруднення навколишнього середовища аналогічного видаленню з доріг мільйона автомобілів.
У випадку, якщо вам не подобається світло таких ламп, можна поставити їх хоча б у ті місця, де світло потрібно рідко – у комору, на балкон тощо.

Підтримувати автомобіль у хорошому стані
Цим можна не тільки продовжити термін його служби, але й значно зменшити рівень забруднення навколишнього середовища. Хороший стан двигуна, чисті повітряні фільтри, накачані шини можуть значно підвищити продуктивність автомобіля.

Економити воду
Свіжа, чиста вода – це обмежений ресурс. Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я 2.1 мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води. Економити воду, насправді, не так важко. Замість ванни, можна прийняти душ, про чищення зубів та бриття вже згадували…

Купувати менше та не викидати
Досить часто стається так, що речі, які ми купуємо, стають нам непотрібними. Що з ними робити? Викинути? Можливо вони комусь іншому стануть у пригоді, здійсниться так званий «кругообіг речей у природі», що зменшить кількість сміття. Можна віддати знайомим чи у благодійну організацію (наприклад, у Каховці можна віддати до БФ «Лепта»). Подумайте!

Сортувати сміття і віддавати на переробку
Замість того, щоб скло, пластик та папір опинилися на смітнику, вони можуть бути перероблені на інші продукти. Для цього ми маємо сортувати відходи та викидати їх у спеціальні смітники для переробки, або ж шукати людей, які займаються утилізацією. Віддавати на переробку можна такі речі як папір, батарейки, пластик, скло та багато іншого.
Саме тут у пригоді може стати каховський активіст Олександр Вакуленко, який може забрати у вас відсортоване сміття. Можна дзвонити за номером 0999019213 (Олександр Вакуленко).

Загрозою для довкілля, як не дивно, стають цвинтарі
Вшановуючи пам’ять померлих, ми прикрашаємо могилки пластиковими віночками та букетами зі штучних квітів. Усе це потім, як правило, спалюється на території цвинтаря. Екологи наголошують, що найбільша кількість діоксинів, які отруюють міста, виділяється саме на цвинтарях під час спалювання пластикової ритуальної атрибутики. Це дуже шкодить нашому здоров’ю. Доведено, що 60% захворювань спричинені забрудненням атмосфери. То може прийшов час зупини це?! Ви тільки задумайтеся, коли любите і шануєте людину – ви несете букет живих квітів, ніхто не несе штучні. Насадити біля могили квіти, чи приносити зрізані – це і буде виходом із ситуації, яку ми самі ж і створили. Репліка: «Пластикові довго лежать, це красиво!» – вже давно не актуальна. Досить складно переконати у цьому людей старшого віку (треба намагатися), але маємо сформувати це розуміння у молоді, що можливо тільки завдяки власному прикладу.
Екозміни у своє життя внесли вже немало каховчан, які своїм прикладом надихають інших ставати на цей шлях.

Тетяна Костецька, екоактивістка, учасниця групи Еко форум Каховка (фейсбук) поділилася власним досвідом: - Жити ecofriendly просто! Так, просто. Спочатку ти не можеш викинути коробку з піци, а потім навіть інструкція з ліків автоматично складається до мішка з макулатурою. Пластик більше не викидається бездумно у сміттєвий бак. Ти звертаєш увагу на сортування і маркування. А згодом і зовсім ставиш під питання придбання пластику в цілому. У магазині, не вагаючись, відмовляєшся від пакетів, адже з собою завжди є екоторбинки, які, до речі, вже є і на касах. Жодне свято не обходиться без скла. Новий рік, дні народження, вечірки – усе це залишає по собі порожні пляшки. І за останні років 15 жодна з них не пішла на сміттєзвалище. Пластик, скло, папір, консервні бляшанки та інше сухе сміття – це 2 великих причепи до легкового автомобіля на рік, котрі могли піти на звалище, але отримали друге життя. Почніть сортувати хоча б тиждень чи місяць, і ви здивуєтесь, скільки сміття залишає після себе ваша родина. На закупах зважуєш необхідність і майбутню перспективу утилізації кожного товару і розумієш, що краще купувати рідко і якісне, аніж часто і те, що швидко виходить з ладу. Усвідомлене споживання у всьому! Від чогось можна відмовитись, а щось замінити на екоаналог. Кажуть, легко сортувати у приватному будинку, але ні. Для свідомих громадян квартира не є обмеженням. І мені приємно спостерігати, як з кожним роком ecofriendly людей стає все більше. Тож, будьмо свідомі! Робімо світ кращим і чистішим!

Орлова Ольгавже давно стала на захист навколишнього середовища і впевнена, що це під силу кожному.
- Починалося все з невеличкого ящичка для збору макулатури. Я швидко зрозуміла, що майже все піддається переробці, і все можна здати (можуть навіть по нього приїхати до вас додому).
Я експериментувала й продовжую експериментувати. Зараз для збору «чистого» сміття використовую великі коробки (наприклад, висота – 1 м, глибина – 35 см, довжина – 70 см). Для мене так функціональніше і зручніше. Де взяти величезні коробки, запитаєте? Повірте, коли вони стають потрібні, то обов’язково знайдуться. Протягом якогось часу я просто кидаю все у ці коробки, а потім за декілька годин сортую й готую до здачі у пункт приймання. Цього разу, після сортування, виявилося, що відходів набагато менше, ніж раніше, а це означає, що моя сім’я генерує вже менше сміття. Чим неймовірно тішуся.
Відбувається все наступним чином:

  • Все сміття потрапляє в мій контейнер чистим і сухим. Усі використані тетрапаки, пляшки, бляшанки від консерви, іноді й пакетики я мию та сушу. Ви ж тарілку після себе миєте? То що тут складного може бути?
  • Пресую. Просто наступаю ногою на пластикову пляшку або тетрапак, щоб менше займали місця.
  • Чисте скло виставляю окремо біля смітника на вулиці, там «санітари» його з радістю заберуть.
  • У магазині іноді обираю більшу місткість/пакування. Наприклад, рідке мило (5 л), мішок корму для котиків. Так навіть набагато вигідніше виходить (за оптовою ціною). Все залежить від того, скільки місця у квартирі та як його використовувати.

Цього разу, коли сортувала, зробила висновок, що забагато було куплено молока у пластикових пляшках та тетрапаках. Знайшла молоко домашнє, щоб було без запаху. Тепер сміття буде ще менше. Молочко у свою тару беру (масло збиваю сама). Крупи, овочі, фрукти – у свої торбиночки. Намагаюсь не купувати зайвого, не піддаватись емоціям, дотримуватисьзапланованого переліку продуктів. Всі ми знаємо скільки викидається харчів (особливо після свят). До речі, залишки їжі я збираю у відеречко з щільною кришкою – собаці, відходи рослинного походження для курей – в інше. Все це приблизно один раз на тиждень везу в село до мами.

Коли ти в «темі», то дивуєшся від того, що деякі марки недешевих сирів, наприклад, пакують у не харчове, а отруйне пакування.

Я вкотре приходжу до висновку, що відповідальність повинні нести виробники й продавці, а контролювати держава. Не треба перекладати всю відповідальність на споживача.
P.s. Я також працюю і в мене є на це час! А часу потрібно небагато, було б бажання. У нас батарейки акумуляторні, обгортки для зошитів, наприклад, намагаємось використовувати довше (це поліетилен), екоторбинками я вже нікого не здивую. Моя мама також перестала викидати пластик, але ще багато треба всього змінювати…

Бєлоглазова Ольга, учасниця багатьох акцій, подає гарний приклад екожиття для своїх чудових малюків.
- Мій досвід сортування сміття розпочався у 2007 році, на той час я мешкала у Великобританії, і там тільки-­но впроваджували цей процес. Кожне домоволодіння отримало по три новеньких баки для сміття: зелений – для органічних відходів, синій – для паперу, пластику та скла, й чорний – для тих відходів, що не підлягають переробці. Не скажу, що британці легко погоджувалися на нові умови поводження з відходами. Знаю чимало прикладів, коли свідомість європейців відкривалася лише після накладання великих штрафів за недотримання нових вимог. Так чи інакше, я раділа новому досвіду й з задоволенням почала сортувати сміття.

З тих пір я не можу викинути до смітника навіть маленького папірця – нову, добру звичку засвоїла на все своє життя. І не тільки своє. Наші діти природно оволоділи процесом сортування сміття, ця звичка стала такою ж обов’язковою як чищення зубів. Малим – 12,5 та 4 роки і їм навіть на думку не спадає викидати папір у смітник. Коли ми йдемо до когось в гості, вони щиро дивуються, якщо там немає коробки з макулатурою і цікавляться: «А куди ви складаєте папір?». Мені було цікаво, скільки ж макулатури збирається у нашому домі за один рік, тому я провела експеримент. Протягом року ми не просто вивозили та залишали папір під дверима пункту прийому, ми почали зважувати його і лічити кілограми. Як результат, за рік у нашій родині збирається близько 25-30 кг паперового сміття. Переважно це пакування від продуктів харчування, іграшок, старі книжки й документи. Кожна родина має таке ж «добро» у своєму домі. Але, на жаль, більшість людей навіть не замислюється над питанням сортування сміття. Хотілося б, щоб це явище стало масовим у нашій країні та нашому місті.

Вакуленко Олександр, екоактивіст, який займається сортуванням та частковою заготівлею вторинної сировини.

– Звичайно, ми вдома сортуємо сміття. Зараз – це скло, папір та пластикові пляшки. На жаль, пакети у нашому регіоні ніде не приймають. Здається, є досвід у Черкасах, підприємці з пакетів виготовляють тротуарну плитку. Ціна її дуже низька, бо вторсировина дешева.

У родині використовуємо туалетний папір, зроблений з вторинної сировини (він бурий), білий папір роблять тільки з дерев. Ми відмовилися від пластикових вушних паличок, перейшли на дерев’яні. Теж саме і з прищіпками для білизни. Тобто намагаємося усіма доступними засобами берегти навколишнє середовище. Батарейки використовуємо тільки акумуляторні, котрі заряджаються (наприклад, у пульт від телевізора чи дитячу іграшку). Звичайно, всі лампи замінили на енергозберігаючі. Щодо залишків їжі, то ми збираємо для тих наших родичів, у кого є коти-­собаки або які тримають птицю чи свиней. Хотілося купити гарну швабру (пластикову), але вирішили залишити дерев’яну, оскільки можна використовувати замість ганчірки старі речі. Хоч і палю (на жаль), але користуюся сірниками, а не запальничкою.

Все більше друзів піддаються нашому прикладу і починають сортувати. Мене дивує, що багатьом це робити, чомусь, соромно…

Як би там не було, але все більше людей починають сортувати відходи, і це радує. У міру своїх сил намагаємося забирати зібране, хоча деколи затримки і виникають…
Взагалі ситуація з вторинною сировиною плачевна. По Україні багато приймальних пунктів зачиняються або тримаються на волонтерстві. Це зачепило і наше місто. Закривається пункт прийому вторсировини, котрий знаходився біля пам’ятника «Дівчина в шинелі». Ціни на вторинну сировину дуже впали, бо все більше її привозять з Європи. Люди там сортують краще + є фінансова допомога від держави.

Ми планували встановити контейнери для сортування, та, скоріш за все, у цьому році нічого не вийде. Ціни на сировину впали, а на оренду – ні…
Тож міркуємо, як виходити з даної ситуації. Спробуємо поспілкуватися з власниками ОСББ, щоб встановити сітчасті контейнери для пластикових пляшок, які купуватимемо їх по 2 грн/кг. А виручені кошти вони зможуть направити на потреби будинку. У подальшому хочемо поставити контейнери на макулатуру та скло. Тут вже більш складна потрібна техніка, але це все з часом. Головне – зробити перші кроки. Днями до мене звернувся знайомий із запитанням – чи не знаю я, де можна купити неживі квіти на кладовище. Звичайно, я відповів «Ні!» (навіть, якщо й знав) і порадив купити квіти у бабусь, котрі сидять біля магазинів (і їм невеликий бонус до мізерної пенсії, і не зашкодиш навколишньому середовищу). Завжди є вибір, і він – за нами…

Хочу ще сказати стосовно акції «Мільйон дерев за один день», котра так і не відбулася у нашій країні. Якось спілкувався з біологом, і він мене запитав, чи торкався я листя, котре знаходиться на сонці? Як виявилося, листя, яке знаходиться на сонці, не нагрівається. Воно завжди холодне. І гаряче повітря, яке через нього проходить, знижує свою температуру… Тож висадка дерев повинна бути обов’язково!

Цікаво знати:

  • Одна сім’я з трьох людей за рік збирає 15 кг макулатури. 1 кілограм макулатури – це 60 кг деревини.
  • Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. Викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсуєте дві ванни, 8 відер і півтора чайника чистої води.

Необхідно знати:

  • Папір розкладається за 2–10 років.
  • Консервні бляшанки – 80 років.
  • Поліетиленові пакети – понад 200 років.
  • Пластмаса – 500 років.
  • Скло – 1 000 років.

Олена Демченко.

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest