Володимир СТОРЧАК: «Все, що задумано, – здійснити!»

DSC_0167Голова райдержадміністрації В.Сторчак відповів на запитання кореспондентів”Каховської зорі”.

– Володимире Петровичу, як Ви підсумовуєте зроблене трудівниками району у 2012 році?
– Сподівань (і цілком обґрунтованих) було чимало, але підвела погода – через її примхи зазнали серйозних економічних втрат. Наприклад, врожай зернових культур склав лише 64 тисячі тонн, коли в попередньому році він дорівнював 144 тисячам тонн. І все ж, не дивлячись на всі об’єктивні негаразди, Каховщина втретє поспіль посіла в області перше місце по виробництву сільськогосподарської продукції. В 2012 р. її вал наш район довів до 978,2 мільйона гривень, тобто на Півдні України ми за цим показником є безсумнівними лідерами.
Зрозуміло, й отримали декілька предметних уроків від минулого примхливого року. Скажімо, стало очевидним, що відтепер районна агроінспекція повинна ретельно контролювати складання сільгосппідприємствами та фермерами оптимальних сівозмін на зрошенні і ретельно контролювати їх дотримання. Всі землероби прагнуть вирощувати на поливі з року в рік лише високоприбуткові культури (сою, кукурудзу, ріпак), створюючи таким чином в роботі насосних станцій, дощувальних агрегатів “Фрегат” та закритих зрошувальних систем пікові, фактично аварійні ситуації… В новому році з “довільним” підходом до визначення агрокультур, які вирощуватимуться на поливних ланах, буде покінчено: без вдумливо розроблених сівозмін ані агроінспекція, ані міськрайонне управління водного господарства чи то управління Каховського Головного магістрального каналу не видадуть товаровиробникам дозвіл на водокористування.
Відтак вже сьогодні багато хто із агропідприємців, які працюють на зрошенні, стали прискіпливіше вивчати подальшу перспективу щодо використання тих чи інших сільськогосподарських культур. Наприклад, цього року на Каховщині вирощуватимуть на крапельному зрошенні зернову кукурудзу. Віддають землероби перевагу й бобовим культурам. Скажімо, керівник агрофірми “Геліос- 1” Юрій Горстка буде вирощувати квасолю.
Наступний висновок з уроків минулого землеробського року ми зробили разом із головою районної асоціації овочівників Віктором Помазнюком: овочі треба сіяти тільки під чітко визначені обсяги їх реалізації, бо в противному випадку матимемо перевиробництво цибулі, томатів та інших овочів, а це значить – економічний розор.
Минулий рік навчив нас поважливо ставитись й до залишків соломи та сіна на стерні. До слова, ці залишки за солідні кошти купують всюди в світі турки і везуть їх до своїх тваринницьких ферм, позаяк це вигідніше, ніж виробляти власні грубі та соковиті корми. Отже, виходить, району конче доцільно взятися за виробництво багаторічних трав, зокрема люцерни, з подальшою переробкою врожаїв трьох-чотирьох їх укосів на кормові гранули для власних потреб та реалізації на продаж у ту ж, скажімо, Туреччину або в африканські країни.
– Це, Володимире Петровичу, Ви вже повільно перейшли на конкретизацію виробничих завдань та планів поточного року?
– Дійсно, намічено здійснити цілий     ряд виключно важливих проектів і завдань. Взяти хоча б тваринництво. Саме в нинішньому році в Дмитрівці фірма “Агробізнес- 2” розпочне спорудження молочнотоварного комплексу європейського типу на 1200 голів великої рогатої худоби, а поруч з ним буде зведено маслозавод та комбікормовий завод. Приватне підприємство “Діамант” планує на солончакових площах в селі Любимо-Мар’ївка побудувати вівцекомплекс на 1500 голів.
Ще один (другий після ЗАТ “Чумак”) консервний завод намічено спорудити в селищі Любимівка. Думаю, він буде в спромозі скласти серйозну конкуренцію, бо працюватиме на високоякісній сировині з каховських ланів та садів.
Цілком реально отримати в поточному році й інвестиції для будівництва комбікормового заводу на відгодівельному свинокомплексі в с. Калинівка і цеху по переробці врожаїв у с.Роздольне, де починає серйозно господарювати ПП “Фаворит- 3”. До слова, це приватне підприємство планує у 2013 році закласти на десятках гектарів сади з крапельним зрошенням і в Роздольному, й на так званому півострові Тайвань на території Василівської сільради.
Важливе завдання – довести в районі сучасні місткості для надійного тривалого зберігання овочів та фруктів щонайменше до 85-90 тисяч тонн. Однак це тільки початок вкрай необхідної справи, враховуючи той факт, що Каховщина щороку фактично вирощує 730- 800 тисяч тонн овочів та фруктів і що все це реалізувати у свіжому вигляді протягом двох- трьох місяців неможливо.
– Як на Вашу думку, який інвестиційний проект можна назвати провідним у 2013-ому?
– Вважаю, йдеться передовсім про початок будівництва в нинішньому році на загальній площі у 1300 гектарів на територіях Червоноперекопської, Василівської сільських та Любимівської селищної рад чесько-словацькою фірмою “Стар Південь енерго” сонячної електростанції потужністю 120 мегават. Площі під геліобатареї відведено виключно солончакові. Вигода від спорудження згаданої сонячної електростанції очевидна: вона абсолютно екологічно чиста і дешева, плюс стабільні додаткові надходження в місцеві бюджети згаданих рад. До слова, близько одного мільйона гривень фірма “Стар Південь Енерго” вже спрямувала на ремонт фельдшерсько-акушерських пунктів в Комишанці, Василівці, Червоному Перекопі та Любимівці.
– Володимире Петровичу, поясніть, будь-ласка, чому за несприятливих для зростання економіки умов все ж таки районом програму соціально-економічного розвитку у 2012 році було виконано?
– Чинників декілька. Проте я назву головний: в районі було збільшено орендну плату за користування бюджетними землями. Скажу більше: з 1-го січня нинішнього року плата за оренду державних земель сільськогосподарського призначення складатиме не менше 5 відсотків їх вартості незалежно від того зрошувана ділянка чи богарна. Сподіваюсь, це дозволить вкласти додаткові кошти у розвиток соціально- культурної інфраструктури наших сіл, а значить, й в реальне поліпшення якості життя сільчан.
В поточному році ми повинні велику увагу приділити капітальному ремонту і відновленню справжньої, а не паперової роботи сільських будинків культури та клубів. Це конче потрібно для нашої молоді, для її всебічного виховання та виявлення неабияких здібностей і талантів. Думаю, мене підтримають у цьому прагненні агропідприємці, спонсори (вважайте програму “Сільський будинок культури” такою, що її започаткував і контролює особисто голова райдержадміністрації). Нещодавно зустрів Леоніда Кириченка – нашого славетного фермера та очільника районної асоціації фермерів, і запитую його: “Не бажаєте сільський клуб в Цукурах відремонтувати? Адже Ви в цьому селі народилися”. “Я подумаю”, – відповідає Леонід Петрович. А через декілька днів повідомляє: “ Відремонтувати цукурівський клуб допоможу”.
Впевнений, знайдеться чимало бажаючих аграріїв, які твердо стоять на ногах, вкласти кошти у відновлення повноцінної роботи сільських закладів культури. В цьому році, знаю, капітально ремонтуватимуться будинки культури Любимівки, Василівки, Малокаховки, Дмитрівки, Федорівки…
– Очевидно, продовжиться газифікація сіл, здійснення програм “Власний дім”, “Питна вода Каховщини”.
– Безперечно, відповідні кошти будуть виділені. В поточному році, очевидно, повністю газифікуються села Чорноморівка та Мар’янівка. Як запевнив голова обласної державної адміністрації М.Костяк, все, що на 2013 р. заплановано зробити в плані газифікації сіл, буде виконано.
Щодо програми “Власний дім”, то вона в нашому районі вже реалізується, і з її подальшим розвитком ми пов’язуємо прихід на роботу в сільські школи та медичні заклади молодих вчителів та лікарів, створення сімей молодих сільських спеціалістів, яким треба платити, на моє глибоке переконання, значно більшу зарплату, ніж їх міським колегам.
Стосовно виконання районної програми “Питна вода Каховщини”… Тут не все однозначно. В кожному ж населеному пункті – своя специфіка. Але зрозуміло вже одне: на водонапірних баштах Рожновського, на водонасосах, на початку колективних водомереж і в кожному обійсті мають стояти водоміри. Тобто сільські комунальні підприємства мають встановити лічильники води в кожному будинку, а потім жорстко контролювати, як своєчасно і у повному обсязі сільчани сплачують за водокористування.
Всюди в нас такий стан речей? Безумовно, ні. Друге… Ми вирішили разом з депутатами районної ради, сільськими головами та депутатами сільських та селищної рад, що віднині всі планові ремонтні роботи сільських колективних водомереж та аварійні пуски в районі виконуватимуть на госпрозрахункових засадах дві авторитетні організації – управління Каховського Головного магістрального каналу і міжрайонне управління водного господарства, бо в цих підрозділах є висококваліфіковані спеціалісти, потрібні механізми, техніка, труби, запчастини і все таке інше, щоб виділені із сільбюджетів кошти використати найбільш ефективно. Таким чином всі сільські населені пункти Каховщини поділені на дві зони обслуговування між згаданими підприємствами. Саме це рішення, на мою думку, дозволить буквально в усіх селах забезпечити людей цілодобовим водопостачанням.
Розв’язавши цю проблему, ми помітно розширимо функції сільських комунальних підприємств, котрі, як звісно, й досі в основному тільки “подають воду” і ніяких більше платних послуг сільчанам не надають. Також переконаний, що підвищити роль сількомунгоспів, їх функціональність дозволить й рух, спрямований на створення в сільських населених пунктах товариств співвласників багатоквартирних житлових будинків. Подібні товариства вже почали працювати в Роздольному, Любимівці та Малокаховці, і треба їх всіляко підтримати.
– Каховщина, як всім відомо, – то столиця українського зрошення, а зрошуване землеробство – головна запорука успішного соціально-економічного розвитку нашого таврійського краю. Володимире Петровичу, чи виникають якісь гострі питання, коли ми говоримо про завтрашній день найкрупнішої в Європі Каховської зрошувальної системи?
– Так, вони є… І стосуються передовсім тих ділянок, які не були добудовані, тобто не стали зрошуваними після розпаду Радянського Союзу… Треба також вести мову й про реконструкцію Каховської зрошувальної, адже експлуатується вона вже сорок років… Коли нещодавно в нас був з робочим візитом Прем’єр- міністр України Микола Азаров, він наголосив на необхідності відновити ті ділянки зрошуваних систем Херсонщини, які в свій час були зруйновані й здані на металобрухт. Але ж в Каховському районі ми не втратили жодного квадратного метра систем штучних поливів, тож виходить нам і на допомогу держави в проведенні реконструкції нема чого розраховувати? Думаю, в поточному році ми зможемо довести облдержадміністрації і уряду, що Каховська зрошувальна потребує їх особливої уваги. Аргументація така: якщо ми зараз маємо під “Фрегатами” 59,4 тисячі гектарів та більше 7 тисяч гектарів крапельного зрошення, то здійснення відносно недорогих заходів з реконструкції насосних станцій, гідроспоруд міжгосподарських водоводів і добудови колись незавершених ділянок зрошення дозволить району додатково ввести в дію 10 тисяч поливних гектарів.
Готові вкласти інвестиції в цю справу китайці… Та чи буде це вигідно Україні?
Користуючись нагодою, впереддень різдвяних свят сердечно зичу всім каховчанам міцного здоров’я і всіляких успіхів. Хай все нами задумане стане дійсністю!
– Дякуємо, Володимире Петровичу, за інтерв’ю і нових Вам вагомих надбань на відповідальній посаді!

Спілкувались
Валерій Руденко, Володимир Менисенко.

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest