100 щасливих літ Олександра Реутова

ajnjuhfabb 032Столітній ювілей відзначив у понеділок шанований каховчанин інвалід Великої Вітчизняної війни І групи Олександр Гаврилович Реутов.
Людина,  життя якої пройшло у трьох державах – царській Росії, Радянському Союзі та незалежній Україні, – і сьогодні зберігає ясний розум та добрий гумор, з нетерпінням очікує та з радістю зустрічає гостей. А їх 5 серпня у Олександра Гавриловича зібралося чимало, і всі – з найщирішими поздоровленнями, бажаннями дожити до нового ювілею та, звичайно, з подарунками. Крім численної рідні з різних куточків України, шанованого ювіляра прийшли привітати міський голова Олександр Карасевич, який також зачитав офіційне поздоровлення від Президента України Віктора Януковича; голова міської організації Партії Регіонів, депутат районної ради Олексій Приходько; керуюча Каховським відділенням Сбербанку Росії Ірина Гончарова, працівники управління праці та соціального захисту населення Олена Спільна й Олена Фурса (на фото).
Захоплюючим і гідним наслідування є життєвий шлях нашого земляка-довгожителя. Як пригадував він сам за святковим столом, зовсім юним хлопчаком після закінчення Каховської семирічки та роботи слюсарем відправився він підкорювати Москву з бажанням отримати там вищу освіту. Спочатку теж працював за робочою спеціальністю, і навіть при Академії наук СРСР, на власні очі бачив академіка Вавілова… Врешті-решт здійснив свою мрію, вступивши до Московського інституту Держави і Права. По його закінченні працював у російському місті Чита військовим слідчим Хабаровського гарнізону, потім – особистим секретарем начальника Далекосхідного гарнізону, військовим прокурором у Молдові, Дніпропетровську. Під час Великої Вітчизняної війни був військовим слідчим на різних фронтах. У мирний час працював на посаді військового прокурора у Воронезькій області Росії, начальником Каховського РЕСу та енергетиком на Каховському магістральному каналі.
Щасливо склалася й сімейна доля Олександра Гавриловича. Разом із дружиною Олександрою Григорівною, інженером-економістом заводу КЗЭСО, а вдома – справжнім янголом-охоронцем їхньої родини, прожили 56 років. На жаль, вона пішла з життя у 2011 році… Та залишилися їхні нащадки, справжня гордість ювіляра: троє дітей, сім онуків, сім правнуків, навіть три праправнуки! Багато з них пішли його стопами, ставши юристами. Вони і є найбільшим скарбом дідуся Олександра, який, незважаючи на випробування років, щиро зазначає, що любить життя і поважає людей, та й зовсім не проти побажання всіх своїх гостей щодо нових зустрічей на своїх нових ювілеях!
Ірина СОШНІКОВА.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest