Можна сказати, що ці слова стали девізом життя нашої землячки, корінної каховчанки Тетяни Шпаковської, котра якими тільки видами творчості не займалася у своєму житті, та і тепер живе новими планами й ідеями…

Скільки себе пам’ятає Тетяна, вона з дитинства щось малювала, ліпила, шила… Її роботи у школі завжди забирали на якісь великі виставки, її ляльки красувалися ексклюзивним дизайнерським вбранням… Трохи пізніше навчалася у Каховській ізостудії (так тоді називалося сучасне художнє відділення Каховської школи мистецтв). І досі з вдячністю згадує Тетяна свого викладача Миколу Микитовича як чудового педагога, майстра своєї справи, що міг знайти підхід до кожної дитини, вчив приглядатися до людини, аби за її зовнішністю визначити характер, а потім уже в малюнку розкрити цей характер — знову ж таки через зображення зовнішності… Мабуть, саме завдяки цьому вчителю через багато-багато років спроб у різних видах творчості: рукоділлі, малюнку, сьогодні вона вирішила свою увагу приділити портретному жанру.
А до того була робота художником-оформлювачем, у 17-річному віці почала займатися розписом по дереву, пізніше стала майстром по роботі зі шкірою та хутром (від вичинки до виготовлення готового виробу). І вже, як колись улюблені ляльки в її дитинстві, модними сумочками, шубами, куртками, жилетами (часто – із аплікаціями ручної роботи) красувалися її землячки – молоді і стильні каховчанки. Навіть шила ексклюзивне взуття!
Сьогодні Тетяна також  продовжує виконувати цю красиву роботу – і вона впевнена, що в житті треба займатися тільки улюбленою справою, а якщо вона несе красу в світ та піднімає настрій людям, то це двічі краще й для самого майстра! А також Тетяна Шпаковська паралельно з тим, що постійно удосконалює свої набуті давно навички, знаходиться у пошуці нового, чого ще не пробувала раніше. «Головне – не боятися, — стверджує Тетяна. – Я й сама спочатку довго вагаюся, а чи варто починати якусь нову справу, новий вид творчості, чи в мене вийде не гірше за ті зразки, що я бачила в інших художників… Чи не буде мені соромно… Але потім я зрозуміла, що найскладніше в новій справі — зробити перший крок:  наважитися. А потім, за умови наполегливої праці, прагнення до самовдосконалення, нових і нових спроб, старання, все виходить – і дуже непогано. Недарма кажуть, що успіх – то 10% таланту і 90% праці».
Саме таким чином Т.Шпаковська вирішила згадати своє навчання в ізостудії та зайнятися живописом. У подоланні сором’язливості та страху, що може вийте гірше, ніж сподівалася, Тетяні дуже допоміг Інтернет. По-перше, як джерело нових ідей, самоосвіти, а по-друге, велика роль «всесвітньої павутини» в тому, що вона змогла знайти тут однодумців  з найрізноманітніших куточків світу, брала за приклад їхні творчі роботи, читала їхні поради, стала учасником багатьох спеціалізованих груп… Як результат – тепер і на її сторінках в соціальних мережах є фотоальбоми зі зразками її власних картин, аплікацій, м’яких іграшок, сувенірної продукції, власноруч зшитого одягу та інших ексклюзивних виробів. Але найбільш за все сьогодні її захоплює живопис. Квіткові натюрморти, морські пейзажі, а надто – портрети, портрети, портрети… Тут – і обличчя з Інтернету, і земляки, родичі (на фото — портрет племінниці), друзі, а також – перші замовники. І якщо її аплікації здебільшого виконані у комбінації шкіри та хутра, пейзажі та натюрморти написані олією, то для портретів вона обрала дуже цікаву сучасну техніку «сухого пензля». Вона зручна не тільки для художника в процесі роботи, а й для замовника, для зберігання готового портрету: не розмазується, не осипається, зберігається у своєму первинному вигляді протягом десятків років. Готові роботи виходять більш насиченими, експресивними, краще передають характер людини.
Має Тетяна свою майстерню, в якій завжди з радістю зустрічає клієнтів. А тепер, окрім шиття на замовлення, вона запропонує вам стати її моделлю для портрета. А якщо ви хочете зробити незвичайний подарунок близькій людині, за умови, щоб це стало для неї приємним сюрпризом, то ви можете надати фото цієї людини, з якого Т.Шпаковська також залюбки напише портрет. Для попереднього зв’язку Тетяна люб’язно надала свій телефонни номер: 0995002986.
«Коли людина задоволена результатом моєї праці, коли я бачу її сяючі очі, мене це ще більше надихає на пошуки нового в творчості, на прагнення зробити ще краще. Крім того, якщо своєю роботою я додам людині позитивних емоцій, вона цей позитив поверне мені своєю вдячністю, а також  разом із гарним настроєм понесе цей позитив іншим людям: рідним, друзям, колегам, просто людям, які того дня зустрінуться на її шляху – в транспорті, в магазині, на вулиці… Позитивні емоції передаються, краса множиться… Ми розуміємо, що життя прекрасне!».
Спілкувалася І.СОШНІКОВА.

Поділитися в соц. мережах

Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники