Реалії Каховського району

DSC_9411Ями на дорогах, спиляні лісосмуги, несплачені податки

Минулого тижня в райдержадміністрації відбулося засідання розширеної апаратної наради з сільськими та селищним головами. На порядку денному актуальні питання: недопущення  пожеж в екосистемах району, стан житлово-комунального господарства в Каховському районі та  збереження лісових насаджень.

«Літній благоустрій» району

Активності, з якою керівники сільських рад кинулися виконувати розпорядження голови районної державної адміністрації Віктора Балабанова з літнього благоустрою вулиць і доріг, можна тільки позаздрити. Доблесні служби з величезним ентузіазмом почали проводити «спецоперацію» з косіння бур‘яну. Ще б пак – саме безгоспні зарості є причиною непривабливого вигляду земель Каховського району, крім того, для навколишніх сіл є ризик виникнення пожеж. Напевно, саме вони причина жахливого стану тротуарів та доріг, напівзруйнованих фасадів покинутих будинків в 40 з 43 сіл району. З їх ремонтом – стара історія. Зі слів Віктора Балабанова, є затверджені проекти, гроші в бюджетах, тільки зняти їх ніяк не виходить, казначейство не пропускає. У кожному разі пристрасть, з якою сільські голови переконували керівництво району на розширеному засіданні апаратної наради в успіху розпочатої кампанії «своїми силами», сходить нанівець. Голова РДА дав завдання сільським та селищному головам здійснити «покращення» за 10 днів, знайти 60-80 літрів дизельного палива для косіння бур‘яну. Але, прикинувши всі «за» і «проти», підприємливі сільські голови підрахували, що це пальне згорить ще до того, як до них доїдуть служби, тому легше все зробити самим. Та як показує практика, руки до цього в них так і не доходять. В чому «Каховська зоря» перконалася на власні очі.

«Оздоровлення» шляхом підпалу

Дуже багато хто вважає своїм обов‘язком, проїжджаючи повз поля з сухою травою, підпалити їх в цілях «оздоровлення» ґрунту. І при цьому вони навіть не замислюються про можливі наслідки. Але сьогодні доведено, що якраз навпаки, вогонь випалює родючий поверхневий гумусний шар. Гине вся корисна мікрофлора, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. Дехто думає: ось якісь «добродії», кинули недопалок або не загасили вогнище після шашлика. Але левова частка таких пожеж відбувається саме через прагнення – «оздоровити». Люди забувають, що вогонь непередбачуваний і некерований. І потім витрачають мільйони на боротьбу з пожежами. Яскравий приклад – поле біля с. Роздольне, через загоряння якого село повністю оповило димом, який вітер ніс на житлові будинки (див. фото на 1-й стор.). Як би там не було, поля горять. Щороку. А разом з ними горять дачі та будинки. Але паліїв це не зупиняє.

Знову про дороги

У Каховці дороги хоч і кращі, ніж у багатьох районних центрах області, але стан їх можна назвати жахливим. У селах і селищах ситуація ще гірша. Грошей на ремонт доріг не вистачає. Деякі дорожні покриття не ремонтувалися по десять років, кількість ям на них просто вражає, так само як і їхня глибина. Об‘їхавши одну яму, обов‘язково потрапиш в іншу. Погіршують стан доріг району й перевантажені автомобілі: день і ніч, гуркочучи, засипаючи все чорною в‘їдливою пилякою, розбивають асфальт, продавлюють дорожнє полотно, яке не розраховане на такий тиск. Ключова фраза:
«…не розраховане на такий тиск». Вантажівки, певно ж, не за своєю примхою їздять, значить, і дорогу треба було будувати відповідну. І ще, якби провести експеримент і дозволити їздити виключно на велосипедах, а вантажі носити виключно в сумках, чи були б дороги в ідеальному стані?! Звісно ж, причина в іншому.

Те, що залишилося від лісосмуг

Також на апаратній нараді піднімалося питання щодо зобов‘язання власників земель (або користувачів) стежити за прилеглими до них лісосмугами та іншими насадженнями, встановлення відповідальності господарюючих суб‘єктів за екологічний стан на територіях, де здійснюється їх діяльність. Проте на даний момент лише 70 відсотків власників готові взяти на себе догляд за лісосмугами. Але головна проблема в тому, що кількість насаджень з кожним роком зменшується. В деяких місцях про лісосмуги нагадують лише поодинокі висохлі дерева. Тому й доглядати вже немає за чим. Варто зауважити, що їхнє місце після знищення придорожніх смуг займають посівні площі. Чи розуміють ті, хто їх вирубує, скільки шкідливих речовин буде містити продукція, вирощена в безпосередній близькості до автодороги? А також, скільки автомобільних викидів осяде на більш віддалених від дороги площах, оскільки їх ніщо більше не затримує? Давно відома істина: ламати – не будувати. Але невже чийсь рапорт про розширення посівних площ важливіший за безпеку на дорогах і чистоту продукції? Тож невже так важко починати поступово замінювати одні дерева на інші?

«Примари» робітників

Ще одним наболілим питанням є неоформлені працівники. Знову «примари» робітників впливають на наповнюваність районної скарбниці. Існують певні заходи впливу. Наприклад, показав фермер недостовірну інформацію, на наступний рік він ризикує отримати менше субсидій на гектар. А довести це нескладно. Наприклад, якщо в господарстві обробляються тисячі гектарів землі, а офіційно на ній працюють лише дві особи, то зрозуміло: цими силами фізично неможливо обробити такий обсяг. Навіть не потрібна космічна фотозйомка, щоб визначити врожайність на тому чи іншому полі. Прикладом є фермерске господарство в селі Кам’янка, Віктор Григорович методом нехитрого підрахунку співвідношення кількості робітників до оплачених податків знайшов недоплату в 13 тис. грн. А це в комплексі з «хронічними» проблемами сільської ради ставить під удар 3-місячне забезпечення бюджетних організацій на території селищної ради.

Хитрість, як на долоні

За словами голови райдержадміністрації Віктора Балабанова, роботу по збиранню врожаю планується завершити у вказані строки. Проте багато аграріїв спеціально занижують так звану «валовку» і середню врожайність з одного гектара. Логіка цілком зрозуміла: менше платити державі податків. Це й не дивно, в умовах коли, ціни на пальне, мінеральні добрива, запасні частини лише ростуть, а ціна на зерно падає. Не дивлячись на це, врожайність обіцяє бути не нижчою за минулорічний показник, хоча якщо б «вал» не скручували, могла б бути ще й більшою.
Сергій Макогон.

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest