Мотивація у всіх одна – боротьба за незалежність

В березні минулого року мирна Каховщина вперше за останні сімдесят років усвідомила, що війна поруч, коли було окуповано сусідній Крим. Дуже швидко звичайним явищем стали БТРи та інша військова техніка на дорогах, люди в камуфляжному одязі в місті. Каховчани також швидко розділились на тих, кому байдуже, що буде з країною, та на тих, хто з нетерпінням чекав на «братів» з Росії… Але, як завжди буває в час випробувань, коли нашу державу почали розгойдувати і зовні, і зсередини, знайшлись ті, хто підставив їй своє плече. На перший план вийшла велика частка людей, небайдужих до долі України – патріотів, що миттєво зорієнтувались в обставинах та, знаходячи однодумців в інших містах, почали об’єднуватись. Цей потік громадянської активності та свідомості, створений спонтанно, фактично рятує ситуацію по забезпеченню армії. Якби не волонтери, Україна не змогла б дати відсіч ворогові, бо він напав тоді, коли державні інститути фактично не працювали. Поки Міністерство оборони погрузло в паперовій звітності і не встигало вчасно перераховувати кошти на потреби військових, волонтери збирали і збирають допомогу по всій країні та везуть необхідні армії й добровольцям речі з усього світу.

Робітники підприємства «Акант» одностайно вирішили допомагати українським військовим, виготовляючи сухі продукти харчування. Безумовно, на свідомість людей вплинула громадянська позиція керівника господарства Віктора Анатолійовича Помазнюка. Армію «Акант» почав підтримувати з початком подій в Криму.

З настанням холодів фермерське господарство «Акант» утеплює наших воїнів, як кажуть, по повній програмі: зимовою формою, берцями, спальниками та іншими речами.

– Потрібно розуміти, що на війні навіть якісне обмундирування швидко зношується. Технічні засоби, телефони також невічні, особливо в бойових умовах. Хтось десь упав, потрапив під удар, і все – нема рації. Саме тому потреби завжди однакові: одяг, берци, каски, тепловізори, рації, біноклі і так далі. Знайти в магазинах якісні теплі речі для військових за доступними цінами сьогодні так само складно, як було важко знайти на початку літа бронежилет або кевларову каску. Гостра потреба в натільній білизні, флісі, термобілизні, потрібен водонепроникний камуфляж, утеплені берци. У нас є вихід на хороших іноземних продавців, які привозять екіпіровку НАТОвських військових. Ціна виходить відсотків на 50-100 менше ринкової. Так через нас приблизно на 300 тис. грн. закупив обмундирування один з київських волонтерських центрів. Також ми подарували джип заступнику командира батальйону 79 аеромобільної бригади, – розповів Віктор Анатолійович.

Вікторе Анатолійовичу, у чому, на Вашу думку, полягає найбільша проблема в забезпеченні солдатів?

– Волонтери розслаблюють Міністерство оборони. Генерали часто кричать про те, що армія забезпечена, – і тут їм не можна дорікнути в брехні. Просто справа в тому, що армію забезпечують не генерали, а волонтери. Не варто, наприклад, очікувати, що держава купить для спецназу німецьке взуття, яке коштує тисячі гривень (по мегазнижкам і без націнок) тому, що цього немає в статутах, немає також людей в штабі, які б мали уявлення про необхідні солдатам речі. А наскільки вони потрібні, наприклад, спецназівцям, можна зрозуміти, побачивши, як вони працюють. Це – десятки кілометрів пішки в день, і потім, по закінченні цього шляху, виникає питання: в якому стані будеш ти і твої ноги. Якщо в поганому, то, напевно, загинеш, у тебе просто не залишиться сил. Їм це необхідно, але від держави вони цього не отримають. Точно так само вони, швидше за все, не отримають ні антиосколочних окулярів, ні тактичних рукавичок – сучасних речей. І ось цим треба займатися волонтерам.

ФГ «Акант» не тільки одягає і «гріє» бійців, але й піклується про їхнє здоров’я. У зону АТО вже надходять фірмові сухі борщі «по-каховськи».

– Щоб частинку домашнього тепла і затишку перенести на фронт, налагодили виробництво сухого борщу для наших бійців, – говорить завідувач складу Наталя Солоп, яка у вільний від роботи час займається пакуванням сухих овочів. – Тепер військові не будуть скаржитися на те, що в армії погано годують: смачний і запашний напівфабрикат задовольнить смаки кожного. На передовій наші хлопці харчуються в основному «швидкою» їжею. Переважно тушонкою. Раціон не з кращих, тому ми для них придумали рецепт «сухого» борщу: корисного і натурального. Ідею підгледіли у волонтерів з Дніпропетровська.
Виробництво продуктів для солдатів запустили на початку листопада, до цього закуповувалося необхідне обладнання і підбиралися рецепти страв.

– Хоча за основу ми і брали напрацювання дніпропетровців, але їхній борщ здався нам з якимсь хімічним присмаком, а оскільки Каховщина – «овочева столиця» України, ми вирішили, що не можемо дозволити собі додавати будь-що ненатуральне. Рецепт експериментальним методом напрацьовували кілька тижнів, порівнювали готовий продукт з аналогами, поки не добилися переваги нашої страви.

Над сухими борщами «по-каховськи» на даний момент трудиться 41 людина позмінно. У день випускається готового продукту на 300 осіб,- розповіла нам овочівник господарства Ліна Новак.

Жінки, що працюють на виробництві, демонструють результат: пакети нарізаної і висушеної капусти, цибулі, моркви, буряка і зелені: стандартний борщовий набір мінімум 300 гр. овочей на одну порцію. Все це висушується в спеціально відведеному приміщенні на сушарках і пакується. Бійцям залишається змішати інгредієнти, додати картоплю і тушонку, зварити – і за 20 хвилин запашний казанок борщу для 15 солдатів готовий.

– Це все високоякісні продукти, що дуже важливо для здоров’я хлопців. Тут немає продуктів, які швидко псуються. У кожен пакет ми вкладаємо величезну кількість своєї любові і турботи про наших захисників. У цьому пакеті – надія на мир,- заявила Оксана Середенко, одна з волонтерів, що працює на виробництві.
Сухий борщ вийшов навіть кращим, ніж зі свіжих овочів. Від того, що він сушений, ще більш запашний виходить.

– Сухі борщі – не єдине, що ми виготовляємо, -розповідає Валентина Носова, працівник ФГ «Акант». – Зимовий раціон доповнють і «суп гороховий», «суп Каховський овочевий з грибами», і наша оригінальна розробка – куліш «Каховський». Продукти використовуємо тільки найякісніші. Приміром, гриби нам безкоштовно привозять з Івано-Франківська, ТОВ «Чумак» дає 95 кг томатної пасти в місяць, ПП «Агросвіт» (керівник Віктор Мужилко), ФГ «Соценко» (Скадовський район) та ПП «Агро-Труд Плюс» (керівник Олег Барабаш) забезпечують овочами. Допомагають і багато інших спонсорів та небайдужих, намагаємося залучити якомога більшу кількість людей. Чим нас буде більше, тим скоріше подолаєм загальну біду, – говорить Валентина.

Вважається, що у тих людей, хто допомагає нашим Збройним силам, мотивація різна. Проте на питання «Що змушує Вас займатися цим?», працівники підприємства «Акант» відповідають одностайно – мотивація у всіх одна – боротьба за незалежність і прагнення жити в мирній Україні.

Спілкувався Сергій МАКОГОН.

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest