Справжня турбота не у звітах

Редакція ніколи не буває спокійним місцем, і порівняти її можна хіба що з розбурханим вуликом. Життя у нас кипить і вирує, бо люди звикли, що «Каховська зоря» замість довідкового бюро: на всі питання, що їх хвилюють, вони можуть отримати вичерпну відповідь та почути пораду, де знайти допомогу і до кого звернутися за нею. Не один десяток електронних листів надходить щоранку, а редакційні телефони завжди «червоні» – бажаючі поспілкуватися ставлять свої запитання та повідомляють новини, про які ми,
в більшості випадків, вже знаємо. Але один дзвінок, який пролунав минулого тижня, був неординарним.

«У нас, у Василівці, всі чекають Путіна!». Почуте шокувало. Тож, домовившись про зустріч, редакційна автівка вирушила в путь-дорогу.

DSC_0658

Відразу обмовлюсь, сепаратизму ми там не побачили, натомість при в’їзді в село нас зустрів намальований на бетонних плитах державний прапор України. А за плитами з державною символікою нас зацікавила споруда, схожа на водогін. На запитання пролунала відповідь: «Воно стирчить вже восьмий рік».

Сільські люди балакучі, тож повідомили, що за Програмою «Питна вода Херсонщини» в селі починали встановлювати водонапірну башту, яка повинна була дати воду у Василівку. Але якось так склалося, що води й досі немає. Чи то гроші скінчились, чи то «загубилися» в дорозі до місця призначення, ніхто не знає. А тепер і поготів будівництво не буде продовжено. Не той нині час. Війна, криза, безгрошів’я. Як починатимуть весняні клопоти, ніхто до ладу не знає. Чоловіки хто на заробітках, хто бере участь в АТО. В селі майже самі пенсіонери, молодь тікає у місто, а та, що залишилася, – сидить без роботи.

Працюють у Василівці і дитячий садок, і школа, і клуб, та бажаючих жити в селі з кожним роком все менше. «Ніякої надії на покращення немає, – бідкаються люди. – За все, що у нас зараз працює, за підтримку сільської ради та сельчан ми дякуємо СТОВ «Таврійська перспектива», ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», фермерським господарствам «Діамант», «Пандора», «Пшеничка», «Зорецвіт», «Таврида-1» та іншим приватним сільгосппідприємцям, яким здаємо землю в оренду. Вони нам і дитячий садок допомогли до ладу довести, і не відмовляють у різних проханнях, підтримуючи матеріально. Але все інше в такому запустінні…»

DSC_0671

До речі, дитячий садок, отримує постійну спонсорську допомогу від сільгосппідприємців та благодійні внески батьків (для порівняння: у міських дитячих закладах вони складають від 60 грн., у Василівці – 150 грн.). Вимушений захід, але без батьківських коштів повноцінно функціонувати дитячий садок просто не зможе. А свій дитячий заклад василівці та його завідувачка Ольга Ткаченко люблять, і не можуть допустити його закриття, як це сталося в деяких селах Каховського району.

Екскурсія по селу підтвердила слова жителів. Ось напівзруйнована ферма. Її років зо п’ять тому хотів взяти в оренду підприємець. Обіцяв вирощувати худобу, засівати землю навколо, готовий був вкласти близько 250 мільйонів гривень в село, дати людям роботу і зарплату. Але… йому відмовили.

Неподалік від ферми – руїни заправки. Колись жваве місце, бо сюди заїжджали десятки транзитних автівок. Та й для сельчан з власним транспортом було зручно купувати паливо у своєму селі.

DSC_0643

DSC_0649

Далі наша дорога пролягла до Дніпра. Знайома місцина. Не одне покоління каховчан мало за традицію на свята відпочивати на лоні природи саме у Василівській балці. На перший погляд, тут все так, як було завжди. Але це тільки здається. Лісопосадки поріділи. Щось засихає саме, щось вирубується. У 2010 році за обласною Програмою відновлення довкілля на заміну старим і хворим деревам, які з часом планувалося прибрати, було висаджено тисячі нових. Гарне починання вже повинно б буяти верховіттям, та через недогляд деревця й досі ніяк не ростуть, наче вчора висаджені. Лісові насадження «турботливо» вирубуються, зріджуючи і без того вже не густі лісопосадки.

DSC_0669
Повертаючись до села, їхали через сміттєзвалище. Ми так і не зрозуміли, чи то так недбало прибирають, чи то так мало сміття в селі. До речі, догляд за місцем, де збираються відходи з усього села, повинен здійснювати Василівський комунгосп. Так само, як і мав би забезпечити встановлення в обійстях селян лічильників води, що б здешевило її вартість та і зекономило кошти людям.

DSC_0656

Про прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який може змінити на краще життя селян (звісно ж при вдалому його впровадженні) та децентралізацію люди майже нічого не чули. Те, що показують і розповідають по телебаченню, не додає знань, а навпаки, породжує плітки і домисли. То до Любимівки своє село приєднують, то до Червоного Перекопа, а хіба можна за кожним папірцем в таку далечінь наїздитися? Тож очікувані зміни не викликають захоплення та не додають радості. Усією громадою і поговорили б про це все, та останній раз на загальну сходку (з приводу проблем водопостачання та водокористування) вони збиралися ще у 2013 році.

DSC_0648

Село неначе оніміло… Завтрашній день бачиться ще безрадіснішим, ніж сьогоднішній. Роботи нема, грошей нема, городина без води не дає бажаних врожаїв, худоба тільки для власних потреб, а на продаж не залишається нічого. До того ж, і дістатися до Каховки теж є великою проблемою. Рейсовий автобус Каховка – Василівка через нерентабельність тепер ходить всього двічі на день – о 6.20 та 13.30. Тож за нагальної потреби добираються до міста транзитними рейсами та попутним транспортом.

DSC_0654

Василівці вже не сподіваються на те, що районна влада згадає про село, яке пам’ятає часи свого розквіту і стабільності, добрим словом згадуючи колишнього сільського голову І.Протосвітського.

… А справжня турбота про людей не у звітах…

Жанна КИСЕЛЬОВА,  головний редактор «Каховської зорі».

Із звіту Каховської РДА за 2012 р.

«В рамках реалізації заходів програми «Питна вода Каховщини» за рахунок субвенції з районного бюджету та власного співфінансування виділено 217,5 тис.грн. Коробківській, Василівській та Слобідській сільським радам на встановлення автоматичних регуляторів частоти оборотів електродвигунів на свердловинах, які дають можливість працювати без встановлення башт Рожновського. Крім того, у більшості сільських рад зроблена часткова реконструкція або поточний ремонт зношених мереж водопостачання (всього біля 1500 м) та замінено 36 глибинних насосів».

Із звіту Каховської РДА за 2013 рік.

«На ремонт водомереж було витрачено майже 230,8 тис. грн. бюджетних коштів та ще стільки ж спонсорських. В усіх населених пунктах збережено централізоване водопостачання, на жаль, цілодобово воно здійснювалось тільки в 17 населених пунктах . В 20 системах вода не відповідає санітарним вимогам. Питання розвитку та відновлення систем водопостачання, поліпшення якості питного водопостачання населення району потребують значного збільшення фінансування на виконання відповідних заходів. Взагалі, проблемою залишаються зношені водопровідні мережі, термін експлуатації яких більше 40 років, відсутність коштів на їх заміну та низький рівень кваліфікації працівників та керівників сільських комунальних підприємств (постійна зміна кадрів). В районі 83 артезіанські свердловини забезпечують питною водою населення. На артсвердловинах було встановлено 47 лічильників, а це тільки 57% від потреби. Цю роботу нам необхідно активізувати та завершити у першому півріччі 2014 року».

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest