Лісосмуги лише на папері?

Йде системне знищення – це можна сказати про все, що є хорошого в нашій милій і бідній Україні. Про медицину, освіту, промисловість, сільське господарство. Але до лісопосадок цю фразу незабаром не застосуєш, бо вони просто зникнуть. Проблема вирубки дерев і зелених насаджень вздовж автомобільних доріг останнім часом піднімається доволі часто, а незадоволені жителі району б’ють тривогу вже не перший рік. «Рубають все підряд! Здорові акації, тополі, ялини», – розповів нам занепокоєний житель села Коробки. До редакції неодноразово зверталися жителі й інших сіл району, особливо в осінньо-зимовий період.

З одного боку можна зрозуміти людей, адже ціни на вугілля цього року зросли настільки, що воно не по кишені. Виникає питання: що робити главі сім’ї, якщо його діти мерзнуть? Він бере сокиру і рубає дерево. При цьому не думаючи про те, чи воно плодове, чи просто тінь влітку давало, якщо з одного боку замерзають діти, а з іншого – охоронник з палицею, то людина і цю палицю у сторожа забере, щоб кинути в піч.

Та це лише частина проблеми. Залишається невирішеним питання вирубки захисних лісосмуг уздовж доріг і сільгоспполів, загальний невтішний стан захисних насаджень. Якщо наші поля не захищатимуться лісопосадками, то можете уявити до чого це призведе. Згідно з дослідженнями Українського національного аграрного університету їх значення для сільського господарства неймовірно велике. Захисні лісові насадження на зрошуваних землях дозволяють на 25 – 30% скоротити норми поливу сільськогосподарських культур.

У період пильних бур лісові смуги попереджають дефляцію (розвіювання вітром) грунтів і занос зрошувальної мережі дрібноземом. Крім того, такі насадження сприяють збільшенню врожайності на приляглих полях: зернових на 25-30%, овочів – на 50-75%, трав – на 100-200%. А це в свою чергу створює міцну кормову базу для розвитку тваринництва. З іншого боку, відбувається повальне пошкодження дерев, пов’язано це з тим, що ніхто не займається доглядом, санітарними заходами.

А це вже схоже на навмисне шкідництво. Якщо дерева посохнуть, їх можна вирубати, не заплативши ні копійки, не посадивши жодного деревця, адже вирубка матиме статус санітарної.

Також одна з головних проблем – це тотальна децентралізація і розмежування зон відповідальності. Навіть для того, щоб дізнатися, кому належать лісосмуги, потрібно звертатися в безліч інстанцій. І не отримаєш відповіді. Якщо раніше всі зони відповідальності були чітко визначені, то тепер вони розмиті, багато документів, законів різних рівнів, і продертися через них складно навіть досвідченому юристу.

Раніше догляд за лісосмугами здійснювали колгоспи і радгоспи. Сьогодні, щоб знайти господаря, необхідно з’ясувати, кому належить земля під насадженнями. І в цьому полягає головна проблема. Тому що більшість ділянок знаходиться в пайовій власності різних сільгосппідприємств.
А коли немає господаря, то і за лісовими насадженнями нікому доглядати.
Чи можновладці бачать цю проблему?

Сергій Макогон.

Дякуємо за відгук!