«Працює обласне радіо Херсонської обласної державної телерадіокомпанії “Скіфія”… за пультом апаратної – Тамара Осадца…»

Історія  святкування Дня радіо 7 травня бере свій початок ще з часів Російської імперії разом із винаходами на її тернах приладів передачі радіосигналів. У 1994 р. Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку України встановлено 16 листопада. Але й на сьогодні 7 травня залишається неофіційним професійним святом працівників усіх галузей зв’язку, радіоаматорів і радіожурналістів.

Приємно, що до роботи в цій галузі причетна й наша землячка. Кілька разів на день ті каховчани, хто полюбляє дізнаватися про офіційні новини Херсонщини від радіо нашої обласної державної телерадіокомпанії «Скіфія», чують фразу: «За пультом апаратної – звукорежисер Тамара Осадца». Але, мабуть, мало хто здогадується, що за цим іменем – молода дівчина, яка ще школяркою була дуже відома на своїй малій батьківщині, у Каховці.

Ще років сім тому ми часто друкували на сторінках нашої газети, чули на багатьох міських, культурних і освітянських святах про роботи талановитих юних художниць, випускниць Каховської ЗОШ №1 та школи мистецтв сестричок-близнят Тамари й Євгенії Рєпіних.

По закінченні школи обидві навчалися в Херсонському Національному технічному університеті на кафедрі дизайну кібернетичного факультету. Й обидві залишилися вельми творчими особистостями. А також назавжди мають у своєму серці величезне місце для пам’яті та любові до міста свого дитинства.

Про перші кроки в професії Євгенії «Каховська зоря» писала ще у 2013 році. Тоді дівчина, як і Тамара, працювала в Херсоні. Після одруження Женя (на фото зліва вгорі) переїхала до чоловіка в Крим. Тома й сьогодні херсонка і патріот своєї України.

11111робоче-місце

– Тамаро, познайом, будь ласка, земляків зі специфікою твоєї роботи.
– На обласному радіо ХОДТРК «Скіфія» я з 2012 року. Як відомо, держава щодня надає йому кілька годин мовлення на Першому національному каналі. Працюю по два дні (і в будні, і в вихідні, і в святкові дні), потім два дні відпочиваю. Кожного будня ми маємо п’ять, суботу-неділю – чотири виходи. У дні моїх чергових випусків я в студії уже з сьомої ранку. О 7.45 мені начитують дані про ранкову погоду, щоб о 8.10 ми вже були цілком готові до виходу в ефір. Звичайно, всією командою прагнемо робити все грамотно і вчасно.

– Тобі подобається така робота?
– Так, я дуже люблю мою роботу. У нас – вражаючий, дружний, цікавий, просто класний колектив! В першу чергу керівник ХОДТРК Валерій Федорович Долина – справжній фахівець своєї справи; людина, яка завжди допоможе, підкаже, піде назустріч. Також не можу не згадати свого першого наставника – Сергія Олексійовича Мовчана. Коли я тільки починала свою роботу, він, директор FM-радіо «Таврія» та проводового радіо «Дніпро» (саме в штаті якого я й працюю, але монтую новини і для «Таврії» також), став моїм безпосереднім начальником і, відповідно, вчителем на новій стезі. Прекрасні стосунки у мене і зі всіма редакторами та, звичайно, з музичним редактором і ведучим Андрієм Кучерявим, з яким працюємо в одній зміні.

Цікавинкою моєї роботи є й те, що у нас в студії часто з’являються зіркові гості. Так би мовити, «користуючись службовим положенням», можемо поспілкуватися з ними, взяти автограф…

А також завжди з радістю дізнаюсь про якісь позитивні новини з рідної Каховки, згадуючи наше з Женею дитинство, наші школи, наших давніх друзів і педагогів… Завжди щиро завдячуємо їм і пам’ятаємо їх!

1111зірковий-гість-радіо-Таврія-Віктор-Бронюк-ТІК

– І все ж таки, все твоє попереднє навчання та шкільні захоплення були пов’язані з, так би мовити, творчістю візуального плану. Не важко було перебудовуватися?
– Думаю, що навпаки, завдяки тому, що я з дитинства була й залишаюся творчою особистістю, це допомагає мені підходити до своєї справи креативно. Крім того, що я монтую новини чи репортажі, мені довіряють на мій власний розсуд підбирати музичні заставки між програмами або мелодійний фон під час транслювання якогось сюжету. Я не ставлю механічно аби яку музику. Намагаюся підбирати щось тематично чи психологічно тотожне. Багато уваги приділяю транслюванню української музики – це, на мій погляд, особливо сьогодні має додатковий виховний, патріотичний момент. Іноді навіть сама начитую для ефіру якийсь підготовлений редакторами матеріал.

– Так тебе можна вважати ще й диктором?
– Ну, це звучить голосно (сміється). Але є і такий досвід, і він в нашій роботі теж не зайвий.

– У свій вільний час чи продовжуєш займатися образотворчим мистецтвом?
– Так, звичайно. Малювати, правда, стала менше. Зате багато займаюся виготовленням сувенірів (особливо у стилі «скраб-букінг», коли можна зробити абсолютно неповторну вітальну листівку, комбінуючи папір, мереживо, стрічки та інші матеріали), іграшок (плюшевих, фетрових, ялинкових), а також вишивкою.

– Ну, напевно, в цьому тобі теж допомагає досвід художника?
– Звісно, що так. Вишиваю я саме картини. Хрестиком. Більш за все мене цікавить вишивка пейзажів і тварин. Але я не використовую запропоновану стандартними схемами кольорову гаму, а додаю значно більше кольорів ниток – це складніше, але й вигляд потім має більш красивий, більш схожий саме на живописну роботу.

– Скільки часу в тебе йде на це?
– Залежить від розмірів картини. Ось, наприклад, останню – «Олені в снігу» – я вишиваю вже півроку, і ще роботи залишилося приблизно на три місяці.

– А як складаються ваші стосунки з сестрою після так званого «референдуму» Криму?
– Зараз стало зустрічатися набагато важче. Бачимося 1-2 рази на півроку. Поїзди «зняли», на автобусах їздити дорожче. Мама дуже сумує за Женею. Здебільшого я стараюся відвідувати сестру. Ось тепер нова турбота: робити закордонний паспорт для поїздок у Крим. Звичайно, мені простіше морально, бо я залишилася жити у «своєму середовищі», Жені ж довелося змінити не тільки місце проживання, а й оточення. До того ж, зовсім неочікувано для себе ми опинилися по різні боки «нового» кордону… Як би там не було, намагаємося залишатися на зв’язку, спілкуємося по скайпу, підтримуємо одна одну, бо ми  ж – близнюки!

– Дякую тобі, Тамаро. Дуже цікаво було поспілкуватися. Думаю, що з часом «Каховська зоря» ще не раз зустрінеться і з тобою, і з Євгенією, висвітлюючи ваші подальші досягнення в своїх професіях. Успіхів і наснаги вам!

Спілкувалася  Ірина СОШНІКОВА.

111scan1-0086

Дякуємо за відгук!

Pin It on Pinterest