Згадаймо їхні імена… (частина друга)

ЗА КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ

Ружинський Богдан (Богданко) – козацький гетьман. Народився в селі Ружин (тепер – Волинська область). Сміливий і відважний гетьман, який не знав пощади до ворога, очолював похід на кримські улуси. Дійшов до Стамбула. Здійснював походи на турецькі укріплення на Дніпрі. У 1576р. під час штурму фортеці Іслам-Кермен (територія сучасної Каховки) Богдан Ружинський загинув. Зараз залишки фортеці Іслам-Кермен та двох інших турецьких фортець, затоплені водами Каховського водосховища. Краєзнавці та історики визначили приблизне місце цього укріплення, і представники місцевих козацьких організацій у 1992 році встановили на ньому пам’ятний знак з написом: «Гетьману Богдану Ружинському, мужнім запорізьким козакам, які загинули при штурмі турецької фортеці».

НА ПРИРОДНИЧІЙ НИВІ

Ярошенко Георгій Денисович (1894-1953 рр.) – професор, дендролог, доктор біологічних наук. Народився у Каховці. Батько – мировий суддя, мати – вчителька. У 1911 році вступив до Київського університету (природниче відділення фізико-математичного факультету), який закінчив у 1915 році з дипломом I ступеня.
Працював в лісництві в Азербайджані та Грузії. Керував першою лісовою дослідною станцією у Вірменії. В1939-50 рр. працював у системі академії наук Вірменії на посаді старшого наукового співробітника Єреванського ботанічного саду з паркового будівництва. Написав 65 наукових праць, з них 13 на іноземних мовах.

БЛАГОДІЙНИКИ ТА МЕЦЕНАТИ КАХОВКИ

Купці Панкеєви, які володіли Каховкою з 1879 року, перетворили її на торгово-промислове містечко: плуги, сіялки і жниварки заводу сільгоспмашин І.З.Гуревича розходилися далеко за межі сучасної України; лісопильний завод Панкеєвих забезпечував лісоматеріалами сусідні губернії; продукція пивоварного заводу чеха І.Бенда та німця Е.Коха постачалася до Одеси, Олександрівська, Херсона і Криму; а електростанція, яка була збудована Панкеєвими на початку ХХ ст., була прогресивною новинкою тодішньої техніки.
Панкеєви підтримали благодійний порив своїх попередників. Вони побудували у Каховці три школи і одну з кращих у Дніпровському повіті лікарень, де діяв водогін, було ванне та інфекційне відділення, палати на 32 ліжка, аптека, телефонний зв’язок. А ще вони видавали один з найпопулярніших громадсько-політичних журналів початку ХХ ст. «Южные записки». Окрасою затишної провінційної Каховки були будівлі земської громадської бібліотеки, однієї з десяти найстаріших громадських бібліотек в Україні, жіночої та чоловічої гімназій, ілюзіона Халецького, найбільшої крамниці містечка – магазина Малкова, бульвару на головній вулиці – Великій Куликовській.

ПРОВІДНИКИ ЛЮДЯНОСТІ

Дмитрий-ВолынскийВолинський Дмитро Григорович (1885-1942 рр.) – відомий у Каховці і дуже шанований лікар. Його праці з хірургії друкувалися в багатьох медичних виданнях. У 1938 році — учасник Всесоюзного з’їзду хірургів. 22 червня 1941 року пішов добровольцем на фронт. Разом з ним пішла на роботу до військового шпиталю і вся його сім’я: дружина Лідія Карпівна, донька Ніна та син Дмитро. У вересні 1942 року під час боїв під Сталінградом Дмитро Григорович під безперервним вогнем противника керував евакуацією поранених, поки не впав, скошений ворожою кулею. Після смерті батька сім’я залишилася працювати в тому ж госпіталі, йдучи фронтовими дорогами, рятуючи поранених, а після війни донька з матір’ю повернулися до рідної Каховки.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest