Екскурс в історичне минуле каховки

Одним із наслідків активної військово-політичної територіальної експансії Російської імперії, яка тривала протягом усього XVIII століття, стало приєднання до неї в 1783 році земель Кримського ханства включно з Кримським півостровом і південним лівобережжям Дніпра.
У 1784 році на новоприєднаних територіях була створена Таврійська область. Разом із Катеринославським і Харківським намісництвами вона увійшла до генерал-губернаторства, в якому вищим представником російської влади був генерал-фельдмаршал князь Григорій Потьомкін. Для якнайшвидшого включення нових земель в імперську економічну і політичну систему практично одразу розпочалася їх роздача російським військовослужбовцям і чиновникам.

Серед тих, хто отримав великі земельні наділи на материковій частині, був полковник Дмитро Матвійович Куликовський – заможний нащадок українського козацького роду. 17 січня 1791 року Григорій Потьомкін направив правителю Таврійської області Сергію Жегуліну припис про відведення Куликовському 21 тисячі десятин землі для хліборобства і скотарства з метою «розведення іноземної породи вівчарства». Землю планувалося відвести у двох місцях, так званих «дачах»: 12 тисяч десятин при річці Кінська, 9 тисяч десятин – при Перекопі.
У серпні 1791 року землемір прапорщик Василь Писемський позначив землі Куликовського межовими знаками. 7 жовтня 1791 року таврійський обласний землемір Василь Калчигін рапортував обласному правлінню, що обидві ділянки землі вже відведено й складено на них плани та межові книги згідно з межовим законодавством.

30 листопада 1792 року власник отримав документи «на вічне і спадкове володіння». Видаючи їх, Таврійське обласне правління в своєму указі від того ж числа зауважило, що ці ділянки «… названі за згодою вашою перша при річці Кінській Каховкою і Микільською, а друга – при Перекопі  – Преображенською…»

За поширеною версією, Каховка отримала свою назву на честь учасника російсько-турецьких війн генерала Михайла Коховського (Каховського), однак документальних підтверджень цього в державному архіві Херсонської області не виявлено. Разом з тим, в архівних документах 1790-х років зустрічається також інша варіація назви – «Коховка/Кохівка».
Новий господар активно взявся за заселення та господарське освоєння своїх південних маєтків. На той час названі території входили до складу Перекопського повіту Таврійської області, а після ліквідації області в 1797 році – до Новоросійської губернії (другої). Саме з відомості про поміщицькі землі, що увійшли до складу Новоросійської губернії від ліквідованої Таврійської області, можна дізнатися перші статистичні дані про населення Каховки: станом на 1797 рік нараховувалося 1307 жителів, у тому числі 904 – чоловічої, 403 – жіночої статі.

Таким чином, за тодішніми мірками вже в перші роки свого існування Каховка, яка називалася слободою, стала значущим населеним пунктом. Це підтверджує і той факт, що у 1791 році 120 десятин із Каховської дачі було відведено під будівництво церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Тобто, Куликовський одразу планував поселити тут достатню чисельність парафіян для майбутнього храму.
У державному архіві Херсонської області збереглися метричні книги Покровської церкви, найдавніші з яких датовані 1793 роком. Першим священиком, незмінним до 1806 року, був Іоанн Прусинський. З 1804 року в церкві служить інший священик – Феодор Волчанецький. Упродовж 1806-1809 років службу правили священики Єрмолай Рудягін і Мойсей Діаковський.

Як свідчать записи метричних книг церкви, її парафія, крім Каховки, обслуговувала жителів сусідніх населених пунктів: Британів, Дмитрівки, Миколаївки, Чорної Долини, Чорнянки. Серед парафіян значаться також козаки Чорноморського козацького війська. Прикметно, що сам поміщик Дмитро Куликовський неодноразово записаний в метричних книгах як свідок на церемонії шлюбу власних кріпосних селян. Завдяки метричним записам можливо простежити перших управителів Каховської економії: це Іван Якович Висоцький (1793-1795), Леонтій Долбненков (1796-1797), відставний підпоручик Трохим Васильович Биков (1798), відставний ротмістр Василь Степанович Ніжинець (Ніженцов) (1799-1802), Михайло Рушковський (1802), Іван Дмитрієв (1808-1809).

З документами, що висвітлюють історію міста Каховки, можна ознайомитися у читальному залі держархіву Херсонської області.

Г.ПРОЦЕНКО, в.о. директора державного архіву Херсонської області.

Дякуємо за відгук!