Децентралізація як передумова реалізації принципів доброго демократичного врядування.

Напевно, в Україні немає такої людини, яка б ну хоч щось не чула про децентралізацію. На роботі і вдома, по радіо і в газетах, в Інтернеті та на бордах, усі ми, хоча б віддалено, чули про об’єднання громад. Є багато страхів, міфів та домислів з цього приводу.
Як ви вважаєте, яка головна мета децентралізації? Одні говорять про передачу повноважень на місця, про відповідальність, додаткові кошти, податки для розвитку громад тощо. Інші говорять про знищення села і навіть геноцид. А як ви вважаєте, для чого це все? Яка головна мета цього проекту під назвою ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ?
Головна мета децентралізації – це покращення надання послуг для населення, тобто максимальне наближення послуг до людини. Під послугами розуміється надання дозволів та консультацій, медичне обслуговування та освіта, стан культури і спорту, організація дозвілля тощо. Саме на це і направлена реформа. А розширення повноважень, додаткові кошти для розвитку, податки – це інструменти, які надаються державою саме для того, щоб ці послуги стали якіснішими та ближчими для людини, щоб усе робилось в інтересах місцевого населення. Перш за все ми повинні пам’ятати про це.
Це все можна назвати двома словами – ДОБРЕ ВРЯДУВАННЯ. Коли на місцях (в громадах) можна отримати максимум послуг гарної якості.
Радою Європи та іншими міжнародними організаціями було впроваджено стратегію доброго врядування, яка поєднала кращі практики, принципи та правила для того, щоб мешканці всіх Європейських країн могли отримати переваги від такого управління через постійне підвищення якості послуг на місцевому рівні, залучення населення та впровадження політики, спрямованої на реалізацію законних інтересів людей.
Добре врядування базується на таких 12 принципах:
1) Чесне проведення виборів, представництво та участь – для забезпечення реальних можливостей для всіх громадян мати право голосу у місцевій публічній діяльності;
2) Зворотний зв’язок, – для забезпечення того, щоб органи місцевого самоврядування реалізовували законні очікування та потреби громадян;
3) Ефективність та результативність – для забезпечення досягнення цілей при найбільш оптимальному використанні ресурсів;
4) Відкритість і прозорість – для забезпечення публічного доступу до інформації та сприяння розумінню того, як реалізується місцева публічна діяльність;
5) Верховенство права – для забезпечення справедливості, неупередженості та передбачуваності;
6) Етична поведінка – для забезпечення того, щоб публічні інтереси переважали над приватними;
7) Компетентність і спроможність – для забезпечення того, щоб місцеві (виборні) представники та службовці могли добре виконувати свої обов’язки;
😎 Інноваційність та відкритість до змін – для забезпечення отримання переваг від нових рішень і кращих практик;
9) Сталий розвиток та стратегічна орієнтація – для врахування інтересів майбутніх поколінь;
10) Раціональне управління фінансами – для забезпечення розсудливого та продуктивного використання ресурсами держави і територіальних громад;
11) Права людини, культурне різноманіття та соціальна згуртованість – для забезпечення того, щоб всі громадяни були захищеними від будь-яких посягань на їхні права та свободи, щоб жоден не був дискримінований або виключений;
12) Підзвітність – для забезпечення відповідальності місцевих (виборних) представників та службовців за свою діяльність.
Ці принципи є індикаторами того, наскільки громада є розвинутою. Вони можуть слугувати орієнтиром, вказувати напрямок, в якому слід скерувати роботу на шляху розвитку громади.
Чи досягнуть цього наші громади, які вже об’єдналися та ті, які тільки планують об’єднатися? Питання не просте. Адже це буде залежати від багатьох факторів, основний з яких – це люди. Ті, кого ми з вами вибрали чи виберемо. Саме від їхнього професіоналізму, моральних якостей, бажання вчитись і запроваджувати нові знання буде залежати, чи будуть такі громади успішними чи ні. Велика відповідальність лежить і на самих членах таких громад. Адже зробити правильний вибір тих, кому довірять керівництво і розвиток своєї громади – це ще не все. Важливо, чи готові будуть самі мешканці брати активну участь у житті своєї громади, чи будуть контролювати представників ОМС та співпрацювати з ними.
Перший крок ми вже зробили, адміністративно-територіальна реформа впроваджується в нашій державі. Тепер всім нам – тим, хто об’єднався чи тільки планує об’єднуватись – слід усвідомити спільну відповідальність, згуртуватися та, образно кажучи, «закатавши рукава», працювати над розвитком наших громад і побудови сильної, заможної України.
Звісно, дуже багато буде залежати й від Президента, депутатів Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Адже це новий шлях для нашої країни, і на ньому не виключені перешкоди й помилки. Не помиляються лише ті, хто нічого не робить. Адже недарма говорять, що для того, щоб знайти новий шлях, треба зійти зі старої дороги. А дорогу здолає лише той, хто йде, а не стоїть на місці! Тож – уперед!
Володимир ЖДАНОВ, депутат Любимівської селищної ради, голова ГО “В єднанні – сила”.

Ирина Сошникова

родилась - г. Каховка, -.2.03.1972. Образование - высшее, Коломенский педагогический институт (Россия) - 1989-1994. Работа в "Каховській зорі" - с 2007г., редактор отдела гуманитарных вопросов.

Дякуємо за відгук! Ми цінуємо вашу думку!

Pin It on Pinterest