Олександр Антоненко: «Каховка забезпечена сімейними лікарями лише на 64%, проте вихід є»

Рішенням сесії районної ради з 7 червня 2018 року місцевий заклад, що надає первинну медико-санітарну допомогу, реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство «Каховський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Каховської районної ради» (КНП «КРЦПМСД»). Фактично було створено нове підприємство. Зараз можна впевнено заявляти, що реорганізація пройшла успішно. Головним показником, що засвідчує це, є те, що для багатьох робітників підприємства, як і жителів міста та району, цей процес пройшов непомітно, без будь-яких складнощів. До 1 січня заклад отримав нову ліцензію на медичну діяльність. Крім цього, успішно пройшли акредитацію та  навіть підвищили категорію з другої на першу.

15 січня було підписано новий договір на 2019 рік з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), за програмою обслуговування населення.

Сама по собі реорганізація, крім більшої автономізації закладу, більших прав та можливостей розпоряджатися коштами не зменшує, а подекуди збільшує відповідальність за якість обслуговування населення.

Закладом обслуговується місто, район (9 сільрад) та три громади – Зеленопідська, Любимівська, Роздольненська. При цьому більшість органів місцевого самоврядування з вищеперерахованих населених пунктів так чи інакше беруть участь у фінансуванні закладу. Також фінансування, з огляду на реформу, проходить через НСЗУ, яка перераховує кошти на обслуговування за підписаними деклараціями та за «червоним списком» на людей, котрі, будучи потенційними пацієнтами закладу, ще не підписали договір зі своїм сімейним лікарем.

Як зазначалося раніше, успішність реорганізованого закладу, його переобладнання та модернізація тепер цілком залежить від того, як керівництво закладу та персонал підійде до питання залучення коштів.

– Робота в цьому напрямку ведеться постійно. Всі згадані ОТГ беруть участь у фінансуванні та йдуть на контакт. З 9 сільрад району гроші на обслуговування населення передають лише – 5. Хочеться відзначити Волинську сільраду та місцевого голову  А.Г. Низьких, який став «першопрохідцем» та самостійно запропонував виділити кошти. Важливо розуміти, що гроші, які виділяють окремі села та громади, йдуть на обслуговування саме їхніх мешканців, – говорить головний лікар КНП «КРЦПМСД»  Олександр Антоненко.

На даний момент декларації підписало близько 39132 громадян, кошти на обслуговування яких покриватимуться за рахунок НСЗУ. На інших, які ще не підписали договір, зараз платять по так званому «червоному списку». Кошти в сумі – значні, проте, якщо дивитися в перерахунку на одну людину, вони складають лише 120 грн. на рік (з 240 обіцяних раніше). Згідно листа з НСЗУ, отриманого нещодавно КНП «КРЦПМСД», до 2020 року заклад має навчитися самостійно оплачувати комунальні платежі, а «червоний список» зникне вже в липні. За підрахунками медиків місцева установа таким чином вже втратила  близько півмільйона гривень лише за два місяці. Для розуміння, цих коштів вистачило би для повного забезпечення необхідності населення в такому препараті як «Туберкулін».

– Ми бачимо, що темпи підписання декларацій знизилися. Однією з причин цього стали зміни в законі про вищу освіту, за якими у випускників вузів відпала необхідність відпрацьовувати три роки. Лише за останні 1,5 роки через це звільнились, чи банально не дійшли до нас, 10 молодих спеціалістів. У майбутньому маємо надію, що ситуація буде змінюватися на краще. Так через два роки плануємо працевлаштувати двох спеціалістів, що навчаються у Запорізькому університеті, ще два сімейних лікаря Савицька Н.П. та Окунєвська О.О. нещодавно поповнили наш колектив. Проте кардинально ситуацію з кадрами поліпшити можна, лише вирішивши питання із службовим житлом. Але наразі міськрада не може задовольнити цей запит, – зазначив головний лікар.

Стан забезпеченості сімейними лікарями на 2019 рік, за підрахунками адміністрації закладу, залишається незмінним останні три роки, на рівні – місто – 80%, село – 23,9%. Втім схожа картина спостерігається по всій країні і КНП «КРЦПМСД» у цьому не унікальне. Саме тому ми й спостерігаємо черги перед кабінетами лікарів. Спричинені вони й тим, що збільшилося навантаження на медперсонал. Запис на прийом ведеться як у регістратурі так і онлайн, а всі дані по прийому додатково вносяться до мережі, що збільшує час, необхідний на обслуговування пацієнтів. Крім того, як ми писали раніше, тепер кожен лікар отримав персональний службовий мобільний номер, за яким жителі можуть зв’язуватися з ним напряму. Перелік номерів можна отримати у реєстратурі закладу. З жовтня 2018 року в амбулаторіях міста у вихідні та святкові дні з 8 до 20 години постійно чергують лікарі та медсестри. Таке нововведення у перші місяці спричинило збільшення потоку пацієнтів, та невдовзі всі звикли й кількість людей зменшилася до середньостатистичної.

– Ставлення до нововведення у лікарів різне, оскільки навантаження значно збільшилося. Проте закон є закон і все це є умовою договору з НСЗУ та пряма дія наказу Міністерства охорони здоров’я № 504, що регламентує роботу сімейних лікарів. З іншого боку, з жовтня 2018 року заробітна платня медичних працівників (особливо тих, що займаються деклараціями) постійно збільшується і наразі значно вища за середній показник по місту, – підсумовує Олександр Антоненко.

В той же час, кадрове питання поліпшується у найближчих ОТГ, хоча ідеальним його також не назвеш. На відміну від міста, в громадах намагаються дати лікарям житло, транспорт та суттєву надбавку до зарплатні. Зеленопідська громада знайшла педіатра, в Роздольному в травні після проходження курсів спеціалізації теж з’явиться свій лікар, на завершальному етапі знаходяться перемовини  з забезпечення лікарем Любимівської амбулаторії. Не дивлячись на це, фактичний дефіцит лікарів по селах: все-таки реальний доступ до первинної допомоги у місцевих жителів обмежений.

Виправити ситуацію, на думку Олександра Антоненка, можливо лише за втручання  та допомоги з боку місцевої влади.

– Потрібно шукати, наймати, навчати, оснащувати сімейних лікарів, платити їм конкурентну зарплату, забезпечувати житлом, – додає медик.  – Тоді ми отримаємо кращу первинну медичну допомогу. І потреба у вторинній та третинній допомозі знизиться в рази.

Підготував Сергій МАКОГОН.

Дякуємо за відгук!