Обуренню немає меж!

Шановна редакція газети “Каховська Зоря”!

Вирішила до вас звернутися після останнього випуску вашої газети. Прочитала статтю про шикарне життя каховських чинуш і пишу вам, аби висловити страшенне обурення з приводу несправедливості, яка коїться в нашому місті. Як можна так цинічно паразитувати на тілі каховської громади, призначаючи собі настільки захмарні зарплати?

Я пенсіонерка, маю 42 роки трудового стажу. Сумлінно працювала на будівництві задля покращення життя каховчан. Натомість, заробила тяжкою працею лише на мінімальну пенсію трохи більше, ніж 1712 гривень та привітання з нагоди дня людей похилого віку від ветеранської організації.

Я живу з 17 річною онукою, яка втратила батьків ще в малому віці. Дитина, щоб якось допомогти родині, кожного дня тяжко працює на полі, адже достойної освіти я їй дати не мала фінансової можливості. І повинна сказати, що таких прикладів як наш в місті вистачає. Люди ледве зводять кінці з кінцями, а оцей короновірус остаточно добив українців.

І на фоні всього цього жахіття виявляється, що у нас в місті є люди, які в місяць отримують з нашої кишені зарплатню в сумі, яку я отримаю своєю пенсією майже за 4 (!!!) роки Я не розумію, що такого має робити начальник Водоканалу Ячменьов, або його колеги – начальники комунальних підприємств або робітники виконкому, щоб отримувати такі зарплати! У нас що, в місті вже вирішені всі проблеми і Каховка перетворилася на місто-сад?!

Моя племінниця працює вихователем в дитячому садку вже багато років, кожного дня вона бере на себе відповідальність за виховання та здоров’я діток, при цьому зарплатня в неї не в 2, і навіть не в 10, а в 20 разів менша, ніж у тих, хто паразитує на наших з вами грошах. Вони не те що на яхту, а навіть на Арабатку вивезти дітей не мають коштів. А ці з жиру бісяться!
Знаю, що зарадити ви нічим не можете. Але далі вже несила мовчати. Дякуємо, що не замовчуєте такі факти. Треба спільними зусиллями припинити це свавілля!

З повагою, Лідія Василівна Волошко.

Дякуємо за відгук!