Коли ж Дяченко «розконсервує» Каховку?

«Розконсервую Каховку!» – так звучало гасло Андрія Дяченка, з яким він у 2015 році балотувався на посаду міського голови від Блоку Петра Порошенка. Сьогодні про нього вже майже ніхто не пам’ятає, але тоді воно несло в собі щось революційне.

Головними винуватцями «консервації» міста А.Дяченко визначив місцеву еліту, яка, на його думку, не бажала розвивати місто, бо боялась економічної та політичної конкуренції. Минуло п’ять років, і можемо неозброєним оком побачити, як насправді виглядає «розконсервована» Каховка.

На початку своєї каденції на посаді міського голови А.Дяченко обзавівся армією радників, яких він позиціонував як незамінних експертів в різних сферах, що мали вдихнути в місто нове життя. Їм були виділені кабінети, з міського бюджету витрачалися гроші на їх роботу. Та минуло два роки, а від радників і слід розтанув. Колишній начальник управління освіти міської ради Михайло Гончар з іронією пригадує цей період, оскільки радники сували свого носа в усі справи міськвиконкому, подекуди, не розуміючи як відбуваються ті або інші процеси. «За короткий час, поки були радники, мені найбільше запам’ятався момент, коли під керівництво якоїсь дівчинки розроблялась стратегія розвитку міста. Вона брала у нас якісь цифри, але в комплексі вони не відображали перспективи розвитку освіти міста. Наші ж конкретні пропозиції пані «експерт» відкидала. Мені здається, що ця радниця «ліпила» ту стратегію так, як уявляла. У підсумку, за участю Дяченка відбулася презентація якихось слайдів, що описували моменти зі стратегії, про що помпезно написали газети, але документа так ніхто і не побачив.»

З часом про стратегію розвитку міста усі забули, а Дяченко за час свого правління так і не зміг запропонувати городянам свого бачення розвитку Каховки.

На переконання Михайла Васильовича, стратегія розвитку Каховці конче потрібна, але її мають писати не чиновники, а досвідчені фахівці, які проведуть детальний аналіз усіх ресурсів і можливостей громади та запропонують можливі сценарії розвитку по усім напрямкам життєдіяльності міського організму. «Зараз ніхто в місті не розуміє, що відбувається в комуналці, якою має бути медичне забезпечення мешканців громади, чи буде в місті ліцей, де юні каховчани здобуватимусь повну загальну середню освіту? Це суцільний управлінський хаос! А вже незабаром до Каховської громади долучаться п’ять сіл. Хоч хтось у міськвиконкомі аналізував, як ми будемо співіснувати і разом розвиватися?»

Модель розвитку Каховки А.Дяченко пробував шукати на численних тренінгах та по закордонних відрядження до Туреччини, Польщі, Італії, де проводив більшість робочого часу. У підсумку, Андрій Андрійович став співзасновником «Клубу мерів», а городяни були “ощасливлені” повідомленням, що Каховка стала містом-побратимом українського Трускавця, польської Олесниці та турецького Газіеміру. Але що практично це дало для розвитку міста? Які спільні бізнес-проекти були реалізовані між нашими містами? Навіщо витрачалися бюджетні кошти на тривалі відрядження, що оплачувались в доларовому еквіваленті? Михайло Гончар переконаний, що «відрядження були приводом відпочити та порозважатися, тим паче, каховська делегація була широко представлена наближеними керівниками комунальних підприємств та родичами. А місто нехай почекає».

В той же час, заглянувши на сайт нашого міста-побратима Трускавця, можемо бачити, що тамтешня міська влада активно використовує формат побратимства для налагодження бізнес-контактів, обміну делегаціями бізнесменів, проведення та участі у різноманітних бізнес-форумах. Мета одна – активне позиціонування та просування можливостей міста для подальшого залучення інвестицій в його економіку.

А що ми бачимо в Каховці? За п’ять років Дяченко не спромігся налагодити діалогу не тільки з великим, але й розсварився з малим бізнесом, з якого сам є вихідцем.

У 2017 і 2018 роках своїми розпорядженнями міський голова зачистив міську раду підприємців від будь-яких опонентів, зробивши її повністю ручною. Кульмінацією “піклування” про розвиток малого бізнесу стало рішення міської ради про встановлення нових податків на комерційну нерухомість для підприємців, які навіть під час епідемії коронавірусу, Дяченко не захотів зменшувати, хоча і обіцяв.

Михайло Гончар констатує повну втрату комунікації між владою та тими, хто платить до бюджету податки. «За п’ять років Дяченко перетворився з мера сорокатисячного міста у мера власного кабінету. Його не пускають на поріг переважної більшості приватних підприємств міста. Як так можна працювати? Про який соціальний діалог можна вести мову? В таких умовах Дяченку нічого не залишається, як підвищувати місцеві податки і викручувати руки підприємцям, знімаючи з них останні труси!».

На переконання Михайла Васильовича, будь-який розумний міський голова у перші дні своєї роботи має сісти за круглий стіл з представниками великого, середнього, малого бізнесів, та окреслити співпрацю, почути проблемні питання, зрозуміти, що може зробити місцева влада для того, щоб бізнес розвивався, створював нові робочі місця і сплачував податки. Коли ж такої розмови немає, то про жоден розвиток міста чи його стратегію, нічого й говорити.

Виникає таке враження, що за п’ять років Дяченко не «розконсервував», а навпаки – якомога потужніше «законсервував» Каховку.

Валентин ПІДГОРНИЙ.

4 thoughts on “Коли ж Дяченко «розконсервує» Каховку?

  • Alena Borz
    14.09.2020 о 11:35
    Permalink

    А хіба він обіцяв консервами ділитися? Розконсервувалися гроші містян, і були зразу направлені у потрібному Дяченко напрямі…. «Скрепка», «Юран», «КН», підкуп депутатів, роздача посад з великими зарплатами і трошки на мандри світом, та інші дрібнички…. телевізіор на площі, …. тощо.

    Відповідь

Leave a Reply to Alena Borz Cancel reply