Зустріч через 35 років…

35 років! Це багато чи мало? На це питання відповідали собі випускники 1986 року Каховської середньої школи №4. Вони зібралися, щоб пригадати роки навчання, вчителів, друзів, цікаві історії шкільного життя.

Обійми, поцілунки, сміх, компліменти, фото на згадку. Від такої колективної терапії спогадами ожили дні безтурботної юності. Колишні випускники, а нині поважні люди, які знайшли своє покликання у різних сферах життя, на якусь мить знову перетворилися на Андрійків і Наталок, Сергійків та Іринок, готових до пригод, пізнання нового, незвіданого…

А зустрічала їх перша вчителька Вельямінова Тамара Андріївна, яка кожного згадала, кожному сказала щось приємне. Тамара Андріївна все життя працювала у школі, має 46 років педагогічного стажу. «Я завжди любила дітей, кожен випуск мені дорогий, — ділиться педагог. — Випускаючи клас, завжди турбувалася про те, у які руки віддаю своїх вихованців, як пройде адаптація дітей у середній школі. Цей клас був сильним, підібралися розумні діти. Тож, не дивно, що кожен знайшов себе у житті, став достойною людиною».

Пройшлися коридорами рідної школи. Для багатьох вони не стали новими, незнайомими, адже, як виявилося, дружний 10-А зустрічається кожні 5 років, майже у повному складі (це, мабуть, багато про що говорить…). Тож зміни, які відбуваються у приміщенні, на подвір’ї школи помічають відразу.

Ось і клас, у якому пройшов не один рік шкільного життя. Однокласники займають свої місця за партами. Тамара Андріївна проводить невеличкий урок-­зустріч. Сивочола вчителька пильно вдивляється в обличчя колишніх учнів… А вони, як колись, уважно слухають вчителя, а вже через кілька хвилин перетворюються на гамірливих дітей. Згадують, сміються… і знову згадують. Особлива атмосфера теплоти і щирості панувала в класі.

Хтось зустрічається часто, бо мешкає у Каховці, а комусь вдається не так часто бувати у рідному місті. Географія колишнього 10-А досить широка, на зустріч приїхали колишні однокласники з Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Таврійська, Малокаховки.

Директорка школи Куракова Наталія Олександрівна запросила гостей до шкільного музею, де їх чекав сюрприз — цікаву екскурсію провела донька одного з випускників Мирослава Скороход. Музей був заснований 2007 року видатною краєзнавицею Каховки Яблонською Аллою Миколаївною і є гордістю школи. Невеличкий екскурс у минуле, починаючи з 1891 року, і до наших днів зацікавив присутніх. Випускниці далекого 1986-го згадали про те, що й вони свого часу були шкільними екскурсоводами.

Колишнім випускникам було приємно побачити загальне фото 10-А, а на дошці пошани серед багатьох облич впізнали однокласника Андрія Жмирова. Саме Андрій — один з головних організаторів зустрічі. Він же став ініціатором створення у ФБ групи однокласників, завдяки чому всі мають можливість спілкуватися, при необхідності швидко виходити на зв’язок. Щиро вдячні однокласники довірили товаришу залишити запис від імені їхнього класу в книзі пам’яті шкільного музею.

Час зустрічі спливав, мов на крилах вітру. Зовсім скоро всі знову роз’їдуться, поринуть у важливі справи, але знову і знову на їхніх обличчях буде з’являтися посмішка від теплих шкільних спогадів. А через 5 років нова зустріч подарує ще багато вражень та позитивних емоцій.

Олена ДЕМЧЕНКО.

One thought on “Зустріч через 35 років…

Дякуємо за відгук!