Обрати можна, відкликати — ні?

Місцеві вибори 2020 завершилися більш, ніж півроку тому, а новообрані депутати вже встигли потрапити у ряд скандалів. Як це часто у нас трапляється, після виборів може виявитися, що щедра депутатська передвиборна програма діаметрально розходиться з депутатською роботою.

Під час виборів багато говорилося про відклик мандату, яким, нарешті, будуть карати усіх поганих депутатів. У Каховці, з початку нової каденції, вже вистачає політичних пристрастей. А деякі депутати вже “напрацювали” на відклик.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ВИГНАННЯ?

Одразу зазначимо, що відкликати місцевого депутата тільки тому, що він комусь не подобається, не вийде. Причиною цього є норми статті 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад», яка дає вичерпний перелік підстав для відкликання депутата місцевої ради, серед яких:

  • Порушення депутатом норм Конституції і законів України (встановлене рішенням суду).
  • Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним, без поважних причин, обов’язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі (перелік цих обов’язків також встановлено законом);
  • Невідповідність діяльності депутата основним принципам і положенням його передвиборної програми (це причина, чому не варто обіцяти більше, ніж можеш виконати), або ж — невиконання депутатом обов’язку хоча б раз на рік звітувати перед виборцями (так, вони зобов’язані це робити).
  • Не входження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої його обрано, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Вже зараз можна говорити, що у міській раді є, щонайменше, 7 депутатів, які, за результатами року, можуть потрапити під другий пункт та бути відкликані за прогули.

Як ми вже повідомляли раніше, з 19.11.2020 року по 29.06.2021 року було проведено 15 пленарних засідань. Одноосібне лідерство по прогулам серед партій утримує “Пропозиція”, очолювана колишнім міським головою Андрієм Дяченко. Останній був присутній лише на установчій сесії, після чого жодного разу не був у залі засідань. Мають проблеми з відвідуваністю і його колеги по партії: колишній начальник КП “КТП” Артем Трофімчук (2 відвідання), колишній заступник міського голови Антон Перемежко (5 відвідань), колишня начальниця управління освіти Олександра Аркуша (7 відвідань). До речі, частина з цих депутатів можуть, за підсумками року, напрацювати й на першу підставу для відкликання — порушення закону України. Але це буде можливо лише після закінчення розслідування порушень, які були знайдені на підприємствах, що вони очолювали та відповідного рішення суду.

Серед тих, хто, ймовірно, напрацював на відкликання своїми прогулами й лідерка Партії Зелених України Наталя Капустіна, що лише тричі відвідувала пленарні засідання. Серед інших партій менше всіх були присутні представник ОПЗЖ Наталя Біжан — 6 разів, та представник Європейської солідарності Олександр Салтиков — 7 разів. Інші депутати були присутні щонайменше на 11 з 15 засідань.

Здавалося б, причин для відкликання місцевого депутата вистачає, проте, не все так просто. Перш за все, ініціювати відкликання новообраного депутата можна лише через рік після вступу в повноваження. Однак, цей рік можна витратити “з користю”, фіксуючи ті порушення, які, на вашу думку, є підставою для відкликання депутата. По-­друге, сам процес відкликання є непростим бюрократичним квестом.

ЯК ВИГАНЯЄ ПАРТІЯ?

Збирається фракція партії, та виключає депутата за будь-­що. Написати у протоколі засідання фракції «за порушення партійної дисципліни та загальнопартійних принципів» — і хай потім доводить, що не робив цього.

Протокол йде з фракції до місцевої партійної організації, потім місцева партійна організація проводить збори, і на цих зборах дві третини присутніх повинні проголосувати за «внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради». І, на такі збори мають бути запрошені ЗМІ.

Прийняте рішення про «внесення пропозиції щодо відкликання» йде до центрального органу партії. І там вищий керівний орган — виносить рішення, відкликати депутата чи ні. Якщо ні — то депутат лишається депутатом. Якщо вирішують таки ж відкликати — то це рішення йде з Києва в регіон в двох примірниках. Один — в місцеву парторганізацію, а інший — до виборчої комісії, яка колись оголосила цю людину кандидатом.

Голова комісії дивиться у чергу кандидатів, хто наступний після виключеного, уточнює у місцевого очільника партії, чи хоче людина з вашого списку бути депутатом, або вже й навіть забув, що балотувався. І якщо ще хоче — то на найближчій сесії місцевої ради голова виборчкому приводить на сесію нову людину, оголошує — знайомтесь, це новий депутат.

ЯК ВИГАНЯЄ ГРОМАДА?

Тут все набагато складніше, але закінчується так само. Мають зібратись 300 людей, якщо ми хочемо відкликати депутата Каховської міськради. І на цих зборах має бути ухвалене рішення щодо «внесення пропозиції щодо відкликання», і створена ініціативна група, яка буде збирати підписи за відкликання. Ініціативна група має складати мінімум 50 людей для відкликання депутата міськради.

Після проведення зборів протокол зборів спрямовується в виборчу комісію, з переліком там паспортних даних усіх членів ініціативної групи. І одразу після передачі протоколу члени ініціативної групи йдуть по місту збирати підписи — вони мають назбирати необхідну кількість за 20 днів. На підписних листах має бути зазначене ПІБ виборця, паспортні дані та адресу.
Якщо депутат був обраний в окрузі, то за його відкликання має бути зібрано більше голосів, ніж він набрав сам особисто. Умовно кажучи — результат депутата плюс один голос. У Каховці в цього показника неабиякий розкид (від 12 до 195 голосів). Детально, скільки голосів треба для відкликання кожного, ви можете подивитись на сайті ЦВК, де вказано офіційні результати. Але, якщо депутат пройшов за загальноміським списком, то для його відкликання треба набрати більше виборчої квоти, для Каховки це умовно 267 + 1 підпис.

Ось тут ми бачимо явний дисбаланс між підписами за відкликання депутатів-­списочників та їхніми показниками на виборах. За загальноміським списком пройшли деякі кандидати, які набрали дуже мало на своїх округах, але посідали місця в першій десятці. Відтак, треба назбирати близько 300 підписів, якщо ми хочемо, відкликати депутатів, яким вистачило 12 голосів, щоб пройти до ради, як то наприклад у Олександра Білодіда. Щоправда, до нього претензій у плані відвідувань не виникає. Більш доречним може стати приклад колишньої начальниці управління освіти Олександри Аркуші, якій вистачило 36 голосів.

Нарешті, виборча комісія отримує підписні листи, на яких достатньо підписів, і усі їх уважно перевіряє. оскільки депутати обиралися до місцевої ради лише за списками політичних партій, то, замість того, щоб прийняти рішення про відкликання такого депутата, територіальна виборча комісія може тільки звернутися до політичної партії, від якої він обирався.

Звернення буде розглядати вищий керівний орган партії, який може прийняти рішення або про відкликання свого депутата, або про відмову в цьому. Таке рішення приймається партією на свій розсуд, виборцям ніхто нічого не зобов’язаний, навіть щодо термінів розгляду звернення ТВК. У будь-­якому випадку, партія доводить своє рішення до відома територіальної виборчої комісії, а та, в свою чергу, в ініціативну групу виборців.

Звичайно ж, у випадку, коли партія відмовилася відкликати свого депутата, виборці мають право ініціювати процедуру повторно, в будь-­який час — звичайно ж, з проходженням всіх перерахованих кіл бюрократичного пекла повторно.

Підсумовуючи вищезгаданий механізм по відкликанню депутата — повністю замкнений на його партію і на його партійне керівництво. Все залежатиме від волі вищого партійного керівництва. Лише при наданні ним згоди на відкликання депутата, ТВК оголосить обраним замість нього наступного у списку кандидата. Можна, звісно, розраховувати на небажання партій мати серед своїх лав депутатів-­порушників, проте, політичне закулісся — річ незбагненна для виборців.

Дякуємо за відгук!