Каховська душа вірменського генія

Наше місто славетне багатовіковою історією. Та найбільш важливими і значущими стали досягнення людей, що народилися тут і прославили малу батьківщину не лише в Україні, а й далеко за її межами. Серед відомих особистостей, що народилися у Каховці — українська актриса Фаїна Гаєнко, поет та художник Михайло Жук, літературознавець та лінгвіст Дмитро Овсянико-Куликовський, міжнародний гроссмейстер Наталя Жукова, боксер у надважкій вазі Володимир Вірчіс.

1 листопада 2021 року громада міста відзначала 150‑річний ювілей з дня народження ще одного нашого земляка — композитора і диригента, народного артиста Вірменії Олександра Опанасовича Спендіарова.

Успадкувавши музичне обдарування матері, дитиною Олександр захопився музикою досить серйозно, адже спершу намагається самостійно створювати музику і тільки за два роки опановує гру на фортепіано та скрипці. У 1890 році він від’їжджає до Москви для того, щоб вступити до університету на юридичний факультет.

Переломною у його музичній кар’єрі стала зустріч з видатним російським композитором, диригентом, викладачем Миколою Римським-Корсаковим, який розгледів непересічне музичне обдарування О.Спендіарова та спонукав до активної творчої діяльності, увівши в коло мистецької інтелігенції Санкт-­Петербургу. Незабаром плідне спілкування надихнуло митця на створення романсів, хорових творів, вокальних творів з оркестром, інструментальних та оркестрових п’єс.

Згодом, місцем облаштування композитор обрав Крим, де зупинявся у Сімферополі, Ялті та Судаку. Творчими здобутками цього періоду стали композиції для симфонічного оркестру «Кримські ескізи» та «Три пальми». Також О.Спендіаров, добре обізнаний з фольклором з дитячих років, залишив чимало обробок українських та кримськотатарських народних мелодій, а у 1921 році написав «Українську сюїту» і музику до вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт».

Періодично композитор відвідував Москву, Петербург та Тбілісі, де виступав як диригент. Тісні творчі взаємини пов’язували його з видатними діячами російської культури — А.Чеховим, Л.Толстим, Ф.Шаляпіним, М.Горьким.

У 20‑х роках ХХ століття О.Спендіаров захопився культурою Вірменії, куди й переїжджає на запрошення уряду цієї країни очолити музичне життя. У цей час його творчість охоплює композиторську, педагогічну та суспільну галузі. Натхненно занурившись у вивчення витоків народного вірменського мистецтва, О.Спендіаров створив високохудожні зразки в різних жанрах — «Єреванські етюди» для оркестру, оперу «Алмаст», твір «Беда-проповідник» для голосу з оркестром, удостоєний премії імені М.Глінки. На знак вшанування вірності традиціям вірменської народної музики, поєднаних з досвідом російської музичної класики, у 1938 році ім’я О.Спендіарова було присвоєно Вірменському театру опери і балету у Єревані.

У нашому місті пам’ять про талановитого земляка живе у виконанні його композицій під час концертів та мистецьких акцій, адже найбільша в Україні нотна збірка його творів зберігається в Каховському історичному музеї. Цьогоріч, в умовах пандемії, викладачі школи мистецтв підготували музичну онлайн — презентацію до ювілею О.Спендіарова, щоб нагадати нащадкам культурні витоки нашого краю, адже і сам композитор, за власними словами, шукав матеріал для творчості в народних наспівах, поезії, літературі та історії.

Юлія Барон, викладач Каховської школи мистецтв.

Дякуємо за відгук!