Чужих дітей не буває. 30 вересня – День усиновлювача

усыновлювач.Діти – майбутнє України. І  святий обов’язок суспільства докласти максимум зусиль, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.
Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя й виховання, чи виконують належним чином свої обов’язки батьки.
Держава бере на себе зобов’язання забезпечити розвиток і виховання таких дітей. Пріоритетом у влаштуванні дітей-сиріт Сімейним кодексом України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено саме сімейне виховання, що в останні роки набуло загальнодержавного значення.
Безумовно, в державних закладах дитина отримує комплекс освітніх, медичних і соціальних послуг, але їй бракує навичок самостійного життя, уміння будувати стосунки в сім’ї та серед людей, вона не готова жити в соціумі. Лише сім’я створює для дитини життєво необхідні умови для виховання та соціалізації. Сім’я, як основний елемент суспільства, була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності й розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається країна, зростає добробут народу.
Вона є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності – тим, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.
На щедрій каховській землі живе чимало добрих людей, котрі не залишили напризволяще покинутих маленьких співвітчизників. Стаючи прийомними батьками, вони віддають свою любов, тепло та надійний захист, відповідають за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дітей, відкривають їм незвіданий світ, допомагають обрати правильні шляхи у ньому.
«Каховська зоря» вже не раз писала про чудові приклади сімейного виховання прийомних дітей. Це й велика кількість опікунських родин у наших місті та районі, й славнозвісний дитячий будинок сімейного типу, який заснувала родина Єрьоменків у Коробках, і прийомні сім’ї Голубових (Чорнянка), Десни (Каховка) та Половинник (Любимівка), а також люди, що виховують усиновлених дітей… Зазвичай, більшість із останніх віддають перевагу збереженню таємниці усиновлення, та є й такі, що не роблять його секретом. Наприклад, Світлана Геннадіївна Крівдік, яка в 2011 році стала мамою для 4-річної Настусі й її 9-місячного братика Сергійка, щиро піклується про їхнє здоров’я та виховання, подарувала їм не тільки власну любов, а й нову велику родину, адже разом із нею – її дорослі донька й син, зять, двоє онуків. Дитсадок, гуртки, загальноосвітня й недільна православна школи, міські свята, екскурсії, поїздки, тренінги – часто можна побачити там Світлану Геннадіївну з дорослою донькою Альоною та четвіркою маленьких діточок (на фото), які усі їм однаково рідні, яким вони щедро дарують тепло своїх долонь і сердець.
Ірина ВАЩЕНКО. Фото «ЧiЗ».

Дякуємо за відгук!