Романтика Миколи Жихарєва

Мріяти, захоплюватись, любити життя і закохувати у нього інших – це дар, який, мабуть, дається не кожному. Такі люди заслуговують шани, бо вміють бачити життя і творять його для себе й для інших силою  свого розуму, таланту, волі. Таким був наш земляк письменник Жихарєв Микола Семенович.

Народився у степовій Семенівці у вересні 1936 року. Напевне, звідси витоки чутливого, по-селянськи тендітного ставлення до природи, до землі, до навколишнього світу. І, можливо, саме бездонне південне небо, безкрайній таврійський степ, обвіяний вітрами, допомогли виплекати романтичну  мрію про море.
Після семирічки М.Жихарєв закінчив машинобудівний технікум, а в 1962 році – Одеське вище інженерно-морське училище. Працював за фахом і писав оповідання, повісті. Далекі морські подорожі принесли йому досвід, знання і любов до моря на все життя. У цьому він зізнається вустами героя повісті «Низовий вітер» Максима: «…море зачаровує тільки раз, і та любов до себе, відданість собі випробовує все життя, і ніколи й ні в чому не терпить половинчастості». Живе дихання моря та його людей простежується у всіх творах письменника. У 1971 році побачила світ перша книга нашого земляка «Азовські перекати», а трьома роками пізніше – нова збірка повістей та оповідань «Низовий вітер».
Читаючи твори М.С.Жихарєва, неважко помітити, що написані вони не тільки із знанням справи і майстерно, а й людиною доброю, нелукавою, яка не просто пише про добро і зло в усіх його проявах, а й виважує і те, і друге на терезах совісті.
У 1975 році він уклав свою третю збірку нарисів «Біографія подвигу». Це розповідь про будівельників заводу «Азовсталь». Кожний твір письменника позначений достовірністю. У тому ж році М.С. Жихарєва прийняли до Спілки письменників України.
Своє захоплення морем, досвід, дух романтика М.Жихарєв передавав молодому поколінню. Був капітаном Ждановської флотилії юних моряків, штаб якої розміщувався у двоповерховому будинку, адреса якого була відома всім ждановським школярам. Під орудою капітана і його помічників було майже 500 хлопчаків. У складі флотилії було флагманське судно «Аквалангіст», катер «Адмірал Нахімов» та списана баржа, яка правила за плавучий причал. Тут юнморівці вивчали історію флоту, премудрості судноводіння, секрети двигунів морських суден, радіосправу. І, звичайно, бачили себе у майбутньому на білосніжних лайнерах, мандрували подумки морями й океанами.  М. Жихарєв розумів хлопчаків, бо сам колись був таким. Письменника хвилювали теми сучасності, громадянськості, моралі. Розумів юних мрійників, виховував у них чесність, розуміння справжньої дружби, обов’язку.
Звичайно, на його творах лежить відбиток часу. Декотрі з них можуть бути не зовсім зрозумілі сучасникам, але всі його твори закликають до злагоди, шанобливого ставлення до природи, вчать поваги до людей праці.
На 53-му році життя письменник трагічно загинув в автокатастрофі.
У музеї історії школи Семенівського НВК створена експозиція, присвячена творчості М.С. Жихарєва. Школярі ж, читаючи його твори, захоплюються морськими пригодами, вчаться розумітися у складних людських стосунках, розмірковують над проблемами охорони навколишнього середовища, зокрема, збереження Азовського моря.
тетяна Хижинська, заступник директора Семенівського НВК.

Дякуємо за відгук!