Самоуправлінцям району роз’яснили зміни до Податкового та Бюджетного кодексів

Минулої п’ятниці в РБК ім. Фрунзе пройшов День сільського голови за участі голови РДА Валерія Салтикова, голови райради Миколи Крупіна, керуючого справами райради Володимира Любака, начальника фінуправління РДА Ірини Єремейчук та сільських голів, секретарів сільрад, головних бухгалтерів, податківців, землевпорядників. У рамках «круглого столу» пройшов семінар-нарада, на якому слухачам розповіли про правила надання фінансово-економічної та податкової звітності про діяльність сільгосппідприємства, зміни в законодавстві та держпідтримку сільгосптоваровиробників.

Було зазначено, що відтепер до місцевих бюджетів буде надходити 100% плати за адміністративні послуги, державне мито, 5% податку – на підакцизні товари (тютюн, алкоголь, нафтопродукти), додаткові 10% податку на прибуток. До сільських рад буде надходити податок на нерухомість – квартири розміром понад 60 м кв. і приватні будинки понад 120 м кв. Розмір податку встановлюватиметься рішенням місцевих рад. Згідно з оновленим законодавством перерозподіляються надходження від податку на доходи фізичних осіб. Раніше 25% цих надходжень залишалося в селах та селищах, 50 відсотків направлялися на райони і ще 25% – на області. Тепер 60% податку на доходи фізосіб будуть концентруватися на рівні району, а решта надходитиме до обласного та державного бюджетів. Таким чином децентралізація по-українськи передбачає, що у громад забрали частину податків, які дають реальний дохід і легко адмініструються. А взамін дали нові податки, по яких нема досвіду стягнення.

На місцях поки що не розуміють, звідки візьметься обіцяний центром заробіток, як здійснювати збір акцизу, у кого просити податок на розкіш у звичайному селі, а також де відшукати власника нерухомості класу «люкс». Деякі зміни для сільських управлінців взагалі незрозумілі, тому нерідко представники місцевої влади вельми скептично налаштовані до нововведень. Більшість з них вважають, що фінансовані з місцевих бюджетів освіта, медицина, культура, соціалка, виконання інших делегованих повноважень, будуть під загрозою. Так як 10% від податку на прибуток підприємств та акцизні податки в умовах економічної кризи не зможуть компенсувати втрати місцевих рад від інших нововведень.

У середовищі місцевого самоврядування податок на алкоголь, тютюн і паливо став чи не найбільш спірним. Реально адмініструвати на даному етапі можливо тільки акциз паливно-мастильних матеріалів, а ось з алкоголем проблема: очікується серйозна контрабанда і торгівля в обхід касових апаратів. Новий акцизний збір навряд чи буде мати серйозний вплив на формування місцевого бюджету, адже хто з місцевих підприємців скаже чесно, скільки алкоголю він реалізовує? Вже зараз нерідким явищем в районі є декларування підприємцями доходу від продажу в рази менше фактичного. Голова РДА у зв’язку з цим запропонував сільським головам проводити активну інформаційну політику на місцях, пояснюючи мешканцям, що кожна покупка алкогольної та тютюнової продукції без отримання належного чека – це, фактично, крадіжка грошей з бюджету громади.

Особливі дебати викликали нові правила оподаткування нерухомості. До речі, окрім житлових приміщень під оподаткування потрапляють і комерційні об’єкти (крім торгових точок, які є власністю підприємців). Схоже, цей податок почне «працювати» не раніше, ніж через рік, оскільки система БТІ практично зруйнована і адекватної інформації про нерухоме майно не має більшість населених пунктів, в той же час Державна архітектурно-будівельна інспекція і БТІ, посилаючись на закон про захист персональних даних, не передають необхідну інформацію сільрадам.

Також питання викликала і можливість надання пільг на землю. Приміром, було озвучено, що управління Північно-Кримського каналу, яке декларується як неприбуткова організація, відправило до Чорнянської сільради прохання про надання пільги, не дивлячись на те, що в його володінні перебувають землі, які приносять дохід. Схожа ситуація і з геріатричним пансіонатом, що володіє 50 га землі на території Любимівської селищної ради, яка неофіційно обробляється. Також багато землі обробляється за договорами на спільний обробіток та вирощування продукції, що фактично не передбачено законодавством України. Голова райради Микола Крупін вважає, що таким чином підприємства фактично здають в оренду землі, обходячи закон, а це можна характеризувати не інакше як корупцією. У той же час під удар можуть потрапити прості жителі. Наприклад, за 40 га пасовища на території Малокаховки повинні будуть платити 35 пенсіонерів. Але в даному конкретному випадку голова РДА запропонував розглянути можливість створення під ці потреби спеціальної програми з дотування населення, таким чином знявши тягар оподаткування з жителів. Також він запропонував представникам місцевого самоврядування підготувати список всіх «проблемних» підприємств і земель для подальшої перевірки.

Актуальною залишається й легалізація трудових ресурсів. У районі на тисячу платників припадає 1858 пенсіонерів (враховуючи кількість працюючих пенсіонерів). У зв’язку з цим до 36500 грн. зросли штрафи за неоформлених робітників.
Начальник фінуправління РДА Ірина Єремейчук порушила питання щодо виконання місцевих бюджетів району, наголосивши на дотриманні жорсткого режиму економії коштів, посиленні фінансово-бюджетної дисципліни, важливості питання щодо збільшення надходжень доходів та економії коштів, погашення заборгованості зі сплати земельного податку суб’єктами господарювання та багато ін.

Підсумовуючи виступ начальника фінуправління РДА, голова райради закликав сільські та селищні ради підійти до питання щодо перегляду відповідних податків і зборів серйозно та обгрунтовано, так як правильне формування і наповнення місцевих бюджетів дасть можливість місцевим радам успішно виконувати свої зобов’язання протягом року, але не вдарить по незахищених малозабезпечених громадянах. Також Микола Крупін наголосив на обов’язковому встановленню податкових пільг та підтримав пропозицію щодо встановлення пільг на земельний податок комунальним підприємствам.
За підсумками наради голова РДА Валерій Салтиков дав доручення самоуправлінцям району забезпечити щоденний моніторинг надходжень, посилити контроль за станом фінансової дисципліни, вжити всіх заходів щодо мобілізації в повному обсязі податків і зборів, що контролюють органи місцевого самоврядування, та провести низку інших заходів, спрямованих на дотримання вимог бюджетного законодавства з метою виконання дохідних частин бюджетів.

Дякуємо за відгук!